Інформація про курс

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Запорізька політехніка»

Кафедра «Політологія та право»

 

 

 

В.М.Кириченко, Ю.М. Соколенко

 

 

 

 

Політико-правова система України

 

Навчально-методичний комплекс для здобувачів вищої освіти денної форми навчання всіх спеціальностей

 

 

 

 

 

Запоріжжя – 2020

Кириченко В.М. Політико-правова система України: навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей. - Запоріжжя: НУ “Запорізька політехніка”, 2020. 40 с.

Рецензенти: Ніколаєва Т.Є., кандидат філософських наук, доцент Запорізький національний університет

Куракін О.М., – доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри Донецького юридичного інституту МВС України

Відповідальний за випуск: Кириченко Ю.В., доктор юридичних наук, професор кафедри «Політологія та право» Національного університету «Запорізька політехніка»

Затверджено на засіданні

кафедри «Політологія та право» ЗНТУ

______ 2020 р., протокол №1

 

 

 

 

 

© Кириченко В.М., Соколенко Ю.М., 2020

© Національний університет «Запорізька політехніка», 2020

Зміст

 

 

 

 

1. Передмова

2. Робоча програма навчальної дисципліни «Політико правова система України

3. Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять і написання рефератів

4. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти та підготовки підсумкового модульного контролю (заліку).

5. Перелік питань до заліку з навчальної дисципліни «Політико-правова система України»

6. Список рекомендованих джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

Запропонований навчально-методичний комплекс є документом, що відображає основні напрями та обсяги навчальної роботи здобувачів вищої освіти Національного університету «Запорізька політехніка» денної форми навчання з дисципліни «Політико-правова система України».

Комплекс включає в себе робочу навчальну програму дисципліни, теми лекцій, а також питання для самоконтролю щодо вивчених тем та питання для підготовки до заліку. Кожна з цих форм освітнього процесу має свої специфічні особливості і потребує спеціальної підготовки здобувачів вищої освіти денної форми навчання. Саме тому, для їх роз'яснення і пропонуються методичні рекомендації.

Головною метою та завданням навчально-методичного комплексу є надання допомоги здобувачам вищої освіти денної форми навчання отримати систематизовані наукові знання про національну політико - правову систему та її основні інститути, теоретичні положення про сутність політичних, правових явищ і суспільних процесів, що відбуваються в Україні, а також сформувати у них високий рівень політичної, правової свідомості та культури. Приступаючи до вивчення навчальної дисципліни, здобувачу вищої освіти денної форми навчання необхідно насамперед чітко усвідомити для себе практичну важливість опанування певною сумою знань з даного курсу. Засвоєння специфічної фахової термінології, певного політичного та правового мінімуму - неодмінна передумова майбутньої професійної діяльності фахівця в умовах сучасного економічного, політичного та правового життя держави. Опанування цією навчальною дисципліною зумовлено необхідністю підготовки здобувачів вищої освіти до сприйняття особливої ролі всіх органів публічної влади в житті кожної окремої людини та її взаємовідносини з громадянським суспільством і державою, а також зміною засадничих підходів у системі взаємовідносин «людина – суспільство – держава». За цих умов набуття систематизованих наукових знань і об’єктивної інформації про розуміння закономірностей виникнення та розвиток політичної організації суспільства; теоретичні характеристики політичних і правових явищ, суспільно-правові процеси; функціонування основних інститутів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій; формування високого рівня політичної і правової свідомості та політичної і правової культури, поваги до прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, а також правильно тлумачити і застосовувати на практиці і в повсякденному житті положення норм Конституції та законів України, здатність застосовувати специфічну фахову термінологію та аналізувати політико-правові документи; вміння орієнтуватися в сучасних суспільно-політичних відносинах, аргументовано відстоювати власну громадянську позицію та бути активним учасником їх здійснення - неодмінна передумова майбутньої професійної діяльності будь-якого фахівця.

Під час навчання здобувачі вищої освіти деної форми навчання повинні творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, виробляти у себе вміння аналізувати різноманітні підходи щодо проблеми становлення національної політико-правової системи та її основних інститутів, формувати та обґрунтовувати своє бачення. Ґрунтовніше опанування матеріалом передбачає вивчення рекомендованої літератури. При цьому кожному здобувачу вищої освіти денноїї форми навчання необхідно звернути увагу не тільки на підручники та навчальні посібники, але й на закони та інші нормативно - правові акти України.

Закріпленню здобутих знань сприятимуть також контрольні питання, що додаються до кожної теми навчальної дисципліни.

Своєчасне користування даним комплексом здобувачам вищої освіти денної форми навчання допоможе поглибити і закріпити знання, отриманні на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою, зорієнтуватися в загальному обсязі навантаження та спланувати раціональне використання свого часу на вивчення навчальної дисципліни.

У цілому, навчально-методичний комплекс покликаний забезпечити підготовку здобувачів вищої освіти денної форми навчання до самостійної роботи з вивчення програми курсу.

 

«Робоча програма навчальної дисципліни Політико- правова система України»

Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Політико-правова система України» є надання здобувачам вищої освіти денної форми навчання цілісної та логічно-послідовної системи теоретичних знань про національну політико-правову систему та її основні інститути, розкриття найважливіших положень про сутність політичних, правових явищ і суспільних процесів, що відбуваються в Україні, сучасних підходів щодо їх вирішення, а також формування у них високого рівня політичної і правової свідомості та культури.

• Завдання навчальної дисципліни
• Завданням навчальної дисципліни «Політико-правова система України» є розвинення творчого мислення здобувачів вищої освіти денної форми навчання, оволодіння ними систематизованими науковими знаннями про політико-правові явища та суспільні процеси, вміння самостійно аналізувати суспільно-політичні події в Україні, орієнтуватися у складному розмаїтті сучасного політичного життя країни та застосовувати набуті знання у професійній діяльності та повсякденному житті, виховання у здобувачів вищої освіти денної форми навчання високого рівня політичної та правової свідомості, поважного ставлення до Конституції та законів України, дотримання прав і свобод людини і громадянина, формування високого рівня політичної та правової культури, активної громадянської позиції.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти денної форми навчання повинен отримати:

 

Загальні компетентності:

 

ЗК1. Здатність до навчання, аналітичного, логічного та критичного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК2. Здатність здійснювати усну і письмову комунікацію в професійно орієнтованому вимірі державною мовою.

ЗК3. Здатність результативно працювати як автономно, так і в трудовому колективі налагоджувати міжособистісні взаємозв’язки та взаємодію під час вирішення професійних завдань.

ЗК4. Здатність сприймати, генерувати і формулювати нові ідеї, адаптуватися до нових насамперед нестандартних ситуацій у професійній діяльності, ініціювати та здійснювати продуктивну діяльність.

ЗК5. Здатність до самостійного пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, вміння протистояти інформаційному тиску, а також використовувати сучасні інформаційні і комунікаційні технології у професійній діяльності.

ЗК6. Здатність діяти соціально відповідально, проявляти громадянську свідомість і займати активну життєву позицію, проявляти повагу до Батьківщини, державних символів, мови та традицій українського народу.

ЗК7. Здатність виявляти та вирішувати нагальні проблеми професійного характеру, критично оцінювати отримані результати діяльності, приймати адекватні рішення і брати на себе відповідальність.

ЗК8. Здатність усвідомлювати необхідність безперервного професійного навчання протягом життя, самостійної пізнавальної діяльності, удосконалення особистісних, професійних, світоглядних і громадянських якостей.

ЗК9. Здатність до збереження та примноження національних духовних традицій, культурних і морально-етичних цінностей, досягнень громадянського суспільства.

ЗК10. Здатність до збереження навколишнього середовища, розуміння переваг ведення здорового способу життя, постійного вдосконалення фізичного розвитку та прийняття їх як власні цінності.

ЗК11. Здатність реалізовувати та захищати свої права і свободи, дотримуватися вимог положень норм Конституції та законів України.

 

 

 

Спеціальні компетентності:

• СК1. Здатність розуміти зміст і сутність політико-правової системи сучасної України та закономірності її розвитку.
• СК2. Здатність ефективно використовувати в професійній діяльності теоретичні знання та фахову термінологію з політико-правової системи України, включаючи усну та письмову комунікацію державною мовою.
• СК3. Здатність застосовувати отримані знання про державу як основний інститут політико-правової системи України, розуміти поняття, ознаки та функції держави, а також ознаки та принципи правової держави.
• СК4. Здатність орієнтуватися в сучасній системі органів державної влади в Україні та принципи їх поділу.
• СК5. Здатність розуміти роль і місце законодавчої влади в системі органів державної влади України, їх основні функції та повноваження.
• СК6. Здатність розуміти роль і місце Президента України як глави Української держави та в системі органів державної влади, його повноваження.
• СК7. Здатність розуміти роль і місце виконавчої влади в системі органів державної влади України, її функції та суб’єкти.
• СК8. Здатність розуміти роль і місце судової влади в системі органів державної влади України, систему судоустрою України та основні засади судочинства.
• СК9. Здатність розуміти місцеве самоврядування як одну із форм народовладдя в Україні, його принципи та гарантії.
• СК10. Здатність розуміти громадянське суспільство як основу політико-правової системи України, його принципи, структуру та функції, а також взаємовідносини між громадянським суспільством і державою.
• СК11. Здатність розуміти роль і значення політичних партій та громадських організацій України як елемента сучасних демократичних режимів, їх функції та класифікації.
• СК12. Здатність володіти знаннями про конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні, їх класифікацію, виявляти та аналізувати проблеми реалізації і захисту прав і свобод, забезпечувати міжнародні і регіональні стандарти прав і свобод людини і громадянина в Україні.
• СК13. Здатність правильно тлумачити положення норм міжнародних та європейських правових актів з прав людини та застосовувати їх під час здійснення професійної діяльності.
•  

Зміст навчальної дисципліни

«Політико-правова система України»

 

Тема 1. Теорія політичних і правових систем

Поняття «система». Поняття та сутність політичної системи. Структура політичної системи. Інституціональна підсистема. Нормативна (регулятивна) підсистема. Комунікативна підсистема. Духовно-ідеологічна підсистема. Поняття політичної свідомості та політичної культури.

Поняття «правова система». Взаємодія правової та політичної систем. Основні ознаки правової системи. Структура правової системи. Інституціональна підсистема. Нормативна (регулятивна) підсистема. Ідеологічна (доктринальна) підсистема. Функціональна (соціологічна) підсистема. Комунікативна підсистема.

Функції політичної системи. Функції права. Поняття «функції права». Класифікація функцій права. Загальносоціальні функції права. Спеціально-юридичні функції права. Розвиток типології політичних систем. Типи політичних систем: англо-американський, континентально-європейський, доіндустріальний, тоталітарний. Типи правових систем: романо-германський, англо-американський, змішаний, релігійний, традиційний, соціалістичний.

Становлення політико-правової системи сучасної України. Шляхи вдосконалення політико-правової системи України.

 

Тема 2. Держава як основний інститут політико-правово

системи України

Основні теорії походження держави. Теологічна (релігійна) теорія. Патріархальна теорія. Договірна (природно-правова) теорія. Теорія насильства. Органічна теорія. Психологічна теорія. Матеріалістична (класова, марксистська) теорія.

Поняття «держава». Основні ознаки держави (територія, населення, наявність публічної влади, суверенітет). Поняття «функції держави». Види внутрішніх і зовнішніх функцій Української держави. Форми здійснення функцій держави (правові, організаційні). Методи здійснення функцій держави (переконання, заохочення, примус). Генеза теорії правової держави. Поняття «правова держава». Специфічні ознаки правової держави. Принципи правової держави.

Поняття «державна влада». Принципи поділу державної влади в Україні. Види органів державної влади в Україні. Статус Верховної Ради України. Основні функції та повноваження Верховної Ради України. Законодавчий процес та його стадії: законодавча ініціатива; розробка законопроекту; попереднє обговорення законопроекту; обговорення законопроекту на пленарних засіданнях; прийняття закону; підписання закону Президентом України; оприлюднення закону; набрання законом чинності.

Поняття «глава держави». Місце і роль Президента України в системі органів державної влади. Статус глави держави. Повноваження Президента України у сфері державного суверенітету України; у сфері зовнішньої політики; у сфері внутрішньої політики; щодо формування складу органів державної влади; у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина. Припинення повноважень Президента України.

Поняття «виконавча влада». Функції виконавчої влади в Україні: Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації. Поняття та правовий статус місцевих державних адміністрацій. Призначення та припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій.

Поняття «правосуддя». Система судової влади України: Конституційний Суд та суди загальної юрисдикції. Статус Конституційного Суду України. Повноваження Конституційного Суду України. Ознаки правосуддя. Принципи правосуддя: здійснення правосуддя виключно судами; незалежність суддів і підкорення їх лише закону; державна мова судочинства; принцип законності; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; гласність судового процесу; забезпечення апеляційного оскарження рішення суду; обов'язковість рішень суду. Статус суддів.

Тема 3. Місцеве самоврядування як елемент політико- правової системи України

Поняття «місцеве самоврядування». Загальні принципи місцевого самоврядування: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами, їх органів і посадових осіб; державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування в Україні. Поняття «територіальна громада». Основні форми безпосереднього волевиявлення територіальних громад. Статус сільських, селищних, міських рад та їх організаційно-правові форми роботи (сесія, постійні комісії). Статус та повноваження сільського, селищного, міського голови.

Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування. Комунальна власність. Дотація. Субвенція. Місцевий бюджет.

Суспільний статус місцевого самоврядування в Україні. Основні ознаки місцевого самоврядування. Гарантії місцевого самоврядування: організаційні; фінансово-економічні; гарантії захисту прав місцевого самоврядування.

Тема 4. Громадянське суспільство як основа політико-правової системи України

Історична еволюція концепцій громадянського суспільства. Поняття «суспільство».

Поняття «громадянське суспільство». Принципи громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства. Функції громадянського суспільства.

Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою. Громадянське суспільство в Україні.

Тема 5. Політичні партії та громадські організації як елемент політико-правової системи України

 

Історична еволюція виникнення, формування і функціонування політичних партій. Основні етапи становлення політичних партій в Україні. Поняття «політична партія». Функції політичних партій (представницька, політична, розробка та здійснення політичного курсу, ідеологічна, інтеграційна, рекрутування, комунікативна).

Критерії класифікацій політичних партій: кадрові і масові; робітничі, буржуазні і селянські; революційні, реформістські, консервативні і реакційні; правлячі і опозиційні; ліві, праві і центриські; легальні і нелегальні.

Поняття «громадська організація». Критерії відмінностей між громадськими організаціями і політичними партіями. Основоположні принципи діяльності громадських організацій. Правовий статус громадських організацій. Порядок створення громадських організацій. Функції громадських організацій (опозиційна, захисна, виховна, кадрова, політична).

Класифікація громадських організацій (за соціальною підставою утворення; за професійною спрямованістю; за сферами діяльності; за складом).

Тема 6. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні

 

Загальна характеристика прав людини. Міжнародно-правові акти про права людини. Загальноправові принципи прав людини (гуманізм; рівність; відповідність прав людини міжнародним стандартам; єдність прав та обов’язків людини). Поняття «права людини».

Класифікація прав людини. Закріплення прав людини в розділі ІІ Конституції України.

Громадянські права і свободи людини і громадянина в Україні. Загальні та спеціальні ознаки громадянських прав людини. Закріплення громадянських прав і свобод людини в Конституції України (ст.ст. 23, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 55, 56, 57, 59, 63).

Політичні права і свободи людини і громадянина в Україні. Закріплення політичних прав і свобод в Конституції України (ст.ст. 36, 38, 39, 40).

Економічні права і свободи людини і громадянина в Україні. Загальні та спеціальні ознаки економічних прав людини. Закріплення економічних прав і свобод людини в Конституції України (ст.ст. 41, 42).

Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні. Підходи щодо визначення соціальних прав людини. Закріплення соціальних прав і свобод людини в Конституції України (ст.ст. 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49).

Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні. Закріплення культурних прав і свобод в Конституції України (ст.ст. 53, 54).

Обов’язки людини і громадянина в Україні. Поняття «конституційні обов’язки людини і громадянина». Співвідношення та єдність конституційних прав і конституційних обов’язків. Закріплення обов’язків людини і громадянина в Конституції України (ст.ст. 13, 23, 35, 41, 51, 53, 65, 66, 67, 68).

 

 

 

 

 

 

 

Структура навчальної дисципліни

 

«Політико-правова система України»

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	с.р.		л	п		лаб		інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10		11		12	13
Змістовий модуль 1. Теорія та основні інститути політико-правової системиУкраїни
Тема 1. Теорія політичних і правових систем .	13	2	2		3	6	13	1					2	10
Тема 2. Держава як основний інститут політико-правової системи України.	19	4	4		3	8	19	1					2	16
Тема 3. Місцеве самоврядування як елемент політико-правової системи України.	13	2	2		3	6	13	1					2	10
Разом за змістовим модулем 1	45	8	8		9	20	45	3					6	36
Змістовий модуль 2. Структура громадянського суспільства
Тема 4 Громадянське суспільство як основа політико-правової системи України.	12	1	1		3	7	13	1					2	10
Тема 5. Політичні партії та громадські організації як елемент політико-правової системи України.	11	1	1		2	7	13	1		-			2	10
Тема 6. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні.	22	4	4		4	10	19	1		-			2	16
Разом за змістовим модулем 2	45	6	6		9	24	45	3		-			6	36
Усього годин	90	14	14		18	44	90	6					12	72

 

 

 

Теми семінарських занять:

1. Становлення політико-правової системи сучасної України

2. Конституційний поділ державної влади в Україні

3. Система місцевого самоврядування в Україні

4. Ознаки та типи громадянського суспільства

5 Місце та роль політичних партій та громадських організацій в суспільному житті

6. Закріплення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Конституції України

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті №1

1. Поняття та сутність політичної системи.

2. Розвиток теорії політичної системи Д. Істоном, Г. Алмондом і К. Дойгом.

3. Модель політичної системи Д. Істона.

4. Структура політичної системи.

5. Поняття та сутність політичної свідомості.

6. Поняття та сутність політичної культури.

7. Поняття та ознаки правової системи.

8. Підсистеми правової системи.

9. Взаємодія політичної і правової систем.

10. Функції політичної системи.

11. Функції правової системи.

12. Типи політичної системи.

13. Типи правової системи.

14. Політико-правова система сучасної України.

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті №2

1. Основні теорії виникнення держави.

2. Поняття та основні ознаки держави.

3. Функції держави та форми їх здійснення.

4. Внутрішні та зовнішні функції Української держави.

5. Поняття та специфічні ознаки правової держави.

6. Сутність та принципи правової держави.

7. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства.

8. Еволюція розвитку теорії правової держави.

9. Поняття та види органів державної влади.

10. Конституційний поділ державної влади в Україні.

11. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.

12. Конституційно-правовий статус народних депутатів України.

13. Основні функції та повноваження Верховної Ради України.

14. Поняття, ознаки та види законів.

15. Законодавчий процес та його стадії.

16. Конституційно-правовий статус глави Української держави.

17. Повноваження Президента України.

18. Дострокове припинення повноважень Президента України.

19. Місце і роль Президента України в системі «стримувань та противаг».

20. Поняття та функції виконавчої влади.

21. Суб’єкти виконавчої влади в Україні.

22. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

23. Співвідношення понять «судова влада», «система судоустрою» та «правосуддя».

24. Система судоустрою України.

25. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України.

26. Повноваження Конституційного Суду України.

27. Система судів загальної юрисдикції в Україні.

28. Основні засади судочинства в Україні.

29. Конституційно-правовий статус професійних суддів в Україні.

30. Суди присяжних як складова судочинства України.

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті №3

1. Поняття місцевого самоврядування в Україні.

2. Місце місцевого самоврядування в політико-правовій системі України.

3. Принципи організації місцевого самоврядування.

4. Система місцевого самоврядування в Україні.

5. Територіальна громада як суб’єкт місцевого самоврядування.

6. Основні форми волевиявлення територіальних громад.

7. Відкликання депутатів місцевих рад.

8. Конституційно-правовий статус сільських, селищних і міських рад.

9. Конституційно-правовий статус і повноваження сільського, селищного і міського голови.

10. Форми реалізації функцій і повноважень органів місцевого самоврядування.

11. Взаємозв’язок органів місцевого самоврядування і органів державної влади.

12. Правова природа обласних і районних рад.

13. Органи самоорганізації населення.

14. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування.

15. Формування бюджетів місцевого самоврядування.

16. Фінансова допомога місцевому самоврядуванню.

17. Право комунальної власності органів місцевого самоврядування.

18. Ознаки місцевого самоврядування як державного інституту та суспільного інституту.

19. Гарантії самостійності місцевого самоврядування.

20. Відповідність системи місцевого самоврядування України Європейській хартії місцевого самоврядування.

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті №4

1. Сутність та поняття «громадянське суспільство».

2. Історичні передумови виникнення громадянського суспільства.

3. Розвиток ідеї та концепцій громадянського суспільства мислителями Середньовіччя та Нового часу.

4. Ідейно-теоретичне обґрунтування громадянського суспільства у спадщині Т. Гоббса і Дж. Локка.

5. Ідейно-теоретичне обґрунтування громадянського суспільства у спадщині Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

6. Ідейно-теоретичне обґрунтування громадянського суспільства у спадщині Г. Гегеля.

7. Основні ідеї та принципи громадянського суспільства.

8. Основні інститути громадянського суспільства.

9. Функції громадянського суспільства.

10. Роль конституційного законодавства України у формуванні громадянського суспільства.

11. Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою.

12. Громадянське суспільство як середовище формування прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.

13. Громадянське суспільство в Європейських державах і в Україні: порівняльно-політологічний аналіз.

14. Постмайданове громадянське суспільство в Україні.

15. Громадянське суспільство і правова держава.

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті № 5

1. Основні причини утворення політичних партій.

2. Сутність і функції політичних партій.

3. Види політичних партій.

4. «Ліві» та «праві» політичні партії в Україні.

5. Соціальна база політичних партій в Україні.

6. Генеза політичних партій.

7. Етапи інституціоналізації політичних партій в Україні.

8. Класифікація політичних партій.

9. Основні причини утворення громадських організацій.

10. Відмінність політичної партії від громадської організації?

11. Сутність і функції громадських організацій.

12. Роль громадських організацій в політико-правовій системі України.

13. Соціальна база громадських організацій в Україні.

14. Види громадських організацій.

15. Професійні спілки як специфічна форма громадської організації.

 

Теми рефератів для презентації на семінарському занятті №6

1. Закріплення прав людини в міжнародно-правових актах.

2. Класифікація прав людини.

3. Загальноправові принципи прав людини.

4. Роль Конституції України в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина.

5. Загальна декларація прав людини як основне джерело міжнародного права захисту прав людини

6. Право на життя як невід’ємне право кожної людини.

7. Право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

8. Право кожної людини на свободу вибору місця проживання.

9. Право кожної людини на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

10. Право кожної людини на свободу світогляду і віросповідання.

11. Право кожної людини на судовий захист.

12. Право кожної людини знати свої права і обов’язки.

13. Право кожної людини на професійну правничу допомогу.

14. Право громадян України на свободу об’єднання у політичні партії.

15. Право кожної людини на свободу об’єднання у громадські організації.

16. Право громадян України брати участь в управлінні державними справами.

17. Форми вираження громадянами України своїх поглядів і відстоювання своїх політичних переконань.

18. Співвідношення приватної власності та інтересів суспільства і держави.

19. Право кожної людини на підприємницьку діяльність.

20. Право кожної людини на працю.

21. Право громадян України на соціальний захист.

22. Право кожної людини на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї.

23. Право кожної людини на охорону здоров’я.

24. Право кожної людини на освіту.

25. Закріплення свободи творчої діяльності в Конституції України.

26. Обов’язки як елемент конституційно-правового статусу людини і громадянина.

27. Співвідношення прав людини і обов’язків людини і громадянина.

28. Конституційний обов’язок людини перед суспільством і перед державою.

29. Обов’язок громадян України захищати Вітчизну.

30. Обов’язок кожної людини сплачувати податки.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ПЕРШИЙ РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ

1. Поняття та сутність політичної системи.

2. Структура політичної системи.

3. Поняття та сутність політичної свідомості та політичної культури.

4. Поняття та ознаки правової системи.

5. Взаємодія політичної і правової систем.

6. Структура політичної системи.

7. Функції політичної та правової систем.

8. Типи політичних і правових систем.

9. Політико-правова система сучасної України.

10. Поняття та ознаки держави.

11. Функції держави та форми їх здійснення.

12. Поняття та ознаки правової держави.

13. Принципи правової держави.

14. Поняття та ознаки державної влади.

15. Поняття та види органів державної влади України.

16. Принцип поділу державної влади в Україні.

17. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України та народних депутатів України.

18. Основні функції Верховної Ради України.

19. Поняття та основні ознаки закону. Види законів.

20. Законодавчий процес та його стадії.

21. Поняття та конституційно-правовий статус глави Української держави.

22. Повноваження Президента України.

23.Дострокове припинення повноважень Президента України.

24. Поняття та функції виконавчої влади в Україні.

25. Суб’єкти виконавчої влади в Україні.

26. Поняття та конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

27. Поняття «судова влада» та поняття «правосуддя».

28. Система судоустрою України.

29. Конституційно-правовий статус і повноваження Конституційного Суду України.

30. Основні засади судочинства в Україні.

31. Поняття та конституційно-правовий статус професійних суддів.

32. Поняття «місцеве самоврядування».

33. Принципи організації місцевого самоврядування.

34.Система місцевого самоврядування в Україні.

35. Конституційно-правовий статус сільських, селищних і міських рад.

36. Конституційно-правовий статус і повноваження сільського,селищного і міського голови.

37. Органи самоорганізації населення.

38. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування.

39. Суспільний статус місцевого самоврядування в Україні.

40. Гарантії місцевого самоврядування.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА другий РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ

1. Поняття «суспільство».

2. Поняття та принципи громадянського суспільства.

3. Інститути громадянського суспільства.

4. Функції громадянського суспільства.

5. Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою.

6. Напрями діяльності громадянського суспільства.

7. Поняття та принципи утворення політичних партій.

8. Правова інституціоналізація політичних партій в Україні.

9. Поняття та основні функції політичних партій.

10. Класифікація політичних партій. Види політичних партій.

11. Відмінність між політичними партіями і громадськими організаціями.

12. Поняття та види громадських організацій України.

13. Права та основні функції громадських організацій.

14. Класифікація громадських організацій.

15. Сутність і зміст поняття «права людини».

16. Загальноправові принципи прав людини.

17. Критерії класифікації прав людини.

18. Закріплення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Конституції України.

19. Ознаки громадянських прав і свобод людини і громадянина.

20.Закріплення в Конституції України громадянських прав і свобод людини і громадянина.

21. Закріплення в Конституції України політичних прав і свобод людини і громадянина.

22. Закріплення в Конституції України економічних прав і свобод людини і громадянина.

23. Закріплення в Конституції України соціальних прав і свобод людини і громадянина.

24. Закріплення в Конституції України культурних прав і свобод людини і громадянина.

25. Закріплення в Конституції України обов’язків людини і громадянина.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИКО-ПРАВОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

1. Поняття та сутність політичної системи.

2. Структура політичної системи.

3. Поняття та сутність політичної свідомості та політичної культури.

4. Поняття та ознаки правової системи.

5. Взаємодія правової і політичної систем.

6. Структура політичної системи.

7. Функції політичної та правової систем.

8. Типи політичних і правових систем.

9. Політико-правова система сучасної України.

10. Поняття та ознаки держави.

11. Функції держави та форми їх здійснення.

12. Поняття та ознаки правової держави.

13. Принципи правової держави.

14. Поняття та ознаки державної влади.

15. Поняття та види органів державної владиУкраїни.

16. Принцип поділу державної влади в Україні.

17. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України та народних депутатів України.

18. Основні функції Верховної Ради України.

19. Поняття та основні ознаки закону. Види законів.

20. Законодавчий процес та його стадії.

21. Поняття та конституційно-правовий статус глави Української держави.

22. Повноваження Президента України.

23.Дострокове припинення повноважень Президента України.

24. Поняття та функції виконавчої влади в Україні.

25. Суб’єкти виконавчої влади в Україні.

26. Поняття та конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

27. Поняття «судова влада» та поняття «правосуддя».

28. Система судоустрою України.

29. Конституційно-правовий статус і повноваження Конституційного Суду України.

30. Принципи правосуддя.

31. Поняття та конституційно-правовий статус професійних суддів.

32. Поняття «місцеве самоврядування».

33. Принципи організації місцевого самоврядування.

34.Система місцевого самоврядування в Україні.

35. Конституційно-правовий статус сільських, селищних і міських рад.

36. Конституційно-правовий статус та повноваження сільського, селищного і міського голови.

37. Органи самоорганізації населення.

38. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування.

39. Суспільний статус місцевого самоврядування в Україні.

40. Гарантії місцевого самоврядування.

41. Поняття «суспільство».

42. Поняття та принципи громадянського суспільства.

43. Інститути громадянського суспільства.

44. Функції громадянського суспільства.

45. Взаємовідносини між громадянським суспільством і державою.

46. Напрями діяльності громадянського суспільства.

47. Поняття та принципи утворення політичних партій.

48. Правова інституціоналізація політичних партій в Україні.

49. Поняття та основні функції політичних партій.

50. Класифікація політичних партій. Види політичних партій.

51. Відмінність між політичними партіями і громадськими організаціями.

52. Поняття та види громадських організацій України.

53. Права та основні функції громадських організацій.

54. Класифікація громадських організацій. Види громадських організацій.

55. Сутність і зміст поняття «права людини».

56. Загальноправові принципи прав людини.

57. Критерії класифікації прав людини.

58. Закріплення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Конституції України.

59. Ознаки громадянських прав і свобод людини і громадянина.

60.Закріплення в Конституції України громадянських прав і свобод людини і громадянина.

61. Закріплення в Конституції України політичних прав і свобод людини і громадянина.

62. Закріплення в Конституції України соціальних прав і свобод людини і громадянина.

63. Закріплення в Конституції України економічних прав і свобод людини і громадянина.

64. Закріплення в Конституції України культурних прав і свобод людини і громадянина.

65. Закріплення в Конституції України обов’язків людини і громадянина.

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

щодо підготовки до семінарських занять і написання рефератів

 

Семінарське заняття – це загальновживана назва широко застосовуваного виду занять з різноманітних гуманітарних навчальних дисциплін.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм освітнього процесу в закладі вищої освіти, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначеної теми, до котрої здобувачі вищої освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінарські заняття проводяться з основних тем робочої навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета семінарського заняття – це опанування здобувачами вищої освіти систематизованими науковими знаннями з навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблемних питань курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

 

Основними завданнями семінарського заняття є:

 

закріплення у здобувачів вищої освіти теоретичних знань;

оволодіння ними понятійно-категоріальним апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

залучення їх до наукових досліджень;

прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і висновків;

формування у них політичного і правового світогляду, здатності пов’язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики державно-правового будівництва в Україні.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними, які залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу здобувачів вищої освіти. Найбільш поширеними видами семінарського заняття є: розгорнута бесіда; виступи з рефератами та доповідями; диспут у формі діалогу; круглий стіл тощо.

Слід пам’ятати, що якість семінарського заняття насамперед залежить від підготовки здобувачів вищої освіти до нього, тому при підготовці до семінарського заняття кожен здобувач вищої освіти повинен уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття; прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінарського заняття; вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу; скористатися при потребі консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Здобувач вищої освіти зобов’язаний відвідувати кожне семінарське заняття, інакше пропуск позбавляє його можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне систематизоване уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до рубіжного контролю (заліку).

 

Деякі питання роботи на семінарському занятті:

 

переважна більшість семінарських занять проводиться у формі інтерактивної дискусії, під час якої викладач здійснює поточний контроль якості знань здобувачів вищої освіти, перевіряє виконання ними завдань самостійної роботи;

семінарське заняття починається вступним словом викладача, в якому він розкриває значення теми і цілі заняття, форми і методи його проведення;

здобувач вищої освіти, розкриваючи зміст того чи іншого питання теми семінарського заняття повинен пов’язувати підготовлений матеріал з актуальними проблемами сучасності, розглядати політичні і правові явища з позиції положень норм Конституції та чинного законодавства України, наводити приклади;

кожному здобувачу вищої освіти необхідно постійно вдосконалювати навички володіння державною мовою, правильного вживання політичних і юридичних понять і термінів. Систематичні виступи на семінарських заняттях сприяють поповненню словарного запасу, а також умінню лаконічно і точно висловлювати свої думки;

кожен здобувач вищої освіти повинен уважно слухати виступи своїх однокурсників і оцінювати наскільки глибоко розкрито питання теми. Це дає можливість кожному присутньому на семінарському занятті висловити свою точку зору та подолати прогалини, які мали місце у попередніх виступах. Активна участь на семінарському занятті прищеплює навички участі у дискусії, аналізі різних точок зору, вмінню відстоювати свою позицію;

після закінчення виступу здобувача вищої освіти відбувається обговорення проблемних питань теми. При цьому, викладач не тільки направляє обговорення на розкриття вузлових питань теми, але і дає змогу виступити всім учасникам семінару. Якщо ж доповідач чи інший виступаючий на семінарському занятті припускає явні помилки, то для виключення втрати часу викладач може його зупинити і надати слово іншому;

закінчується семінарське заняття заключним словом викладача, в якому аналізується ступінь розкриття теми, оцінюються всі форми участі здобувачів вищої освіти на семінарському занятті (виступ з питання теми, з підготовленим рефератом, повідомлення, доповнення, зауваження тощо) та нараховуються рейтингові бали, дається завдання на наступне семінарське заняття.

Обов’язковим компонентом семінарського заняття з навчальної дисципліни «Політико-правова система України» є підготовка рефератів з найбільш актуальних і складних тем курсу.

Реферат не є дослівним переказом тексту підручника або навчального посібника, а являє собою одну з форм наукового дослідження на певну тему, творчо перероблену на основі знайомства зі станом сучасних наукових досліджень (науково-проблемний реферат) або виклад основних положень певних видань чи їх частин (оглядово-інформаційний реферат).

Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті здобувачем вищої освіти систематизованих політичних і правових знань, вміння і навичок працювати з науковою і навчальною літературою, нормативно-правовими актами, самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, формулювати власні висновки та пропозиції.

За допомогою реферату здобувач вищої освіти глибше вивчає найбільш складні проблеми навчального курсу, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці.

 

Підготовка реферату включає в себе наступні етапи:

 

вибір теми реферату;

підбір і вивчення спеціальної політичної і правової літератури та нормативно-правових актів;

складання плану реферату;

викладення змісту теми реферату;

оформлення реферату;

усний виклад реферату.

 

1. Вибір теми реферату

 

Здобувач вищої освіти самостійно обирає тему реферату з запропонованого переліку. Допускається закріплення декількох здобувачів вищої освіти за однією і тією ж темою реферату. У такому разі на семінарському занятті один з них доповідає, а інші виступають з доповненнями та уточненнями. Здобувач вищої освіти може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему реферату, узгодив її з викладачем.

При виборі теми здобувачу вищої освіти слід насамперед керуватися своїми інтересами до певної проблеми, можливостями підбору літератури тощо.

 

2. Підбір і вивчення спеціальної політичної і правової літератури та нормативно-правових актів

 

Роботу над рефератом потрібно починати з вивчення стосовно обраної теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспектів лекцій. Після того, як загальне уявлення про обрану тему буде складено, здобувачу вищої освіти слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню нормативно-правових актів і спеціальної літератури. Проте, запропонований перелік джерел не повинен зв’язувати ініціативу здобувача вищої освіти, який може та мусить використати інші наукові праці, які самостійно підібрані внаслідок вивчення бібліографії за обраною проблематикою.

Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, здобувач вищої освіти повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів і практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.

 

3. Складання плану реферату

 

Після ознайомлення з спеціальною політичною і правовою літературою та нормативно-правовими актами здобувач вищої освіти складає план реферату, в якому конкретизує питання обраної теми та який включає в себе:

вступ;

основну частину (виклад змісту теми);

висновки;

список використаної літератури.

Вступ є обов’язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі навчальної дисципліни, формулюються цілі дослідження.

Основна частина реферату складається з розділів і підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому, слід мати на увазі, що кількість розділів і підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, розділ можна не розбивати на підрозділи.

При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.

Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Вступ і висновки разом не повинні перевищувати одну чверть обсягу реферату.

 

4. Викладання змісту теми реферату

 

Після підбору і вивчення спеціальної політичної і правової літератури, визначення плану реферату слід приступити до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним і послідовним. Викладати матеріал у рефераті рекомендується у безособовій формі висловлювання (наприклад, “вважаємо”, “думаємо”, “рахуємо” та інше). Необхідно вживати терміни, властиві політичній і правовій наукам, при цьому потрібно уникати незрозумілих понять та складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається змінювати прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

При використанні цитат з літературних та наукових джерел слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. І тому не потрібно занадто зловживати цитуванням.

Здобувачу вищої освіти доцільно звернути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату і які можуть привести до незадовільної оцінки:

механічне, дослівне переписування тексту з використаної літератури;

поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень;

невідповідність між змістом роботи та її планом;

абстрактний виклад теми, відсутність посилань на наукові праці та чинне законодавство України;

недбалість і неграмотність викладу.

Отже, основними вимогами до написання реферату є вміння виділяти головні теоретичні питання і роз’яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну політичну і юридичну літературу.

 

5. Оформлення реферату

 

Здобувач вищої освіти повинен пам’ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому, кожному здобувачу вищої освіти необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, які висуваються щодо підготовки рефератів.

Починається робота з титульного листа, який оформлюється згідно зі зразком (додається) та після якого, на другій сторінці подається план реферату.

Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж три інтервали, якщо реферат виконаний рукописним або машинописним способом, та не менше, ніж два інтервали, якщо робота виконана за допомогою комп’ютерної техніки.

Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад – 1.1, 1.2).

Усі сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з проставленням арабських цифр за загальним правилом у верхньому правому куті, без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.

Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) через два міжстрокових інтервали для друкарської машинки і півтора - для комп’ютера, з обов’язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу – , зліва – 25-, справа – . На одній сторінці повинно бути не більше 30 рядків.

Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 24 друкованих сторінок тексту через 2 інтервали чи 16 – через 1,5 інтервали.

Робота повинна бути зброшурована і підшита. На останній сторінці ставиться число, місяць і рік виконання реферату, а також підпис виконавця.

Оформлення списку використаної літератури є важливою складовою написання реферату. До списку використаної літератури включаються тільки ті джерела, які використовувались при написанні реферату або на які зроблено посилання в самій роботі. Список використаної літератури до загального обсягу реферату не включається, але нумерація сторінок продовжується.

При оформленні списку використаної літератури джерела необхідно розміщувати в алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів. Спочатку вказують прізвище автора, його ініціали. Потім – назву праці, її вид (монографія, підручник, навчальний посібник тощо), місто видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо праця автора розміщена в збірнику, журналі чи газеті, то після назви вказується назва збірника чи журналу, місце, рік видання та його номер (або випуск), і на яких сторінках даний матеріал надрукований. Для газетної статті, крім назви і року видання, вказують так само дату. При цьому джерела треба писати мовою оригіналу.

Наприклад:

Кравченко В.В. Конституційне право України: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 204 с.

Бородін І. Права та обов’язки громадян, їх класифікація, гарантії реалізації. Право України. Київ, 2001. №12. с.32-34.

Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які здобувач вищої освіти використовував під час написання реферату. Рекомендується нумерацію всіх посилань подавати з визначенням номера джерела даного посилання у списку використаної літератури. У такому разі посилання оформлюється у квадратних дужках з зазначенням сторінки.

Наприклад: Цитата в тексті: “У політології загальноприйнято, що…” [11, c. 145].

 

6. Усний виклад реферату

 

Після написання реферату здобувач вищої освіти повинен докласти його зміст на семінарському занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значимість обраної теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на питання викладача та інших учасників семінару.

За результатами обговорення написаного і докладеного реферату здобувачу вищої освіти виставляється відповідна кількість балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок оформлення титульного листа реферату

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

 

Кафедра «Політологія та право»

Реферат

з навчальної дисципліни

«Політико-правова система України»

на тему:

«Політичні партії в Україні»

 

Здобувача вищої освіти групи КНТ-513

денної форми навчання

Олійника Дмитра Івановича

 

Викладач: доктор

юридичних наук, доцент

Кириченко Юрій Вікторович

 

Запоріжжя – 2019

Методичні рекомендації

щодо організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти та підготовки до підсумкового модульного контролю (заліку)

 

У Запорізькому національному технічному університеті для здобувачів вищої освіти технічних, економічних і гуманітарних спеціальностей на вивчення дисципліни “Політико-правова система України” відповідно до навчального плану відводиться 90 годин (3 кредити), у тому числі на самостійну роботу для денної форми навчання – 44 години і для заочної форми навчання – 72 години.

Саме самостійна робота набуває все більшого значення й актуальності, оскільки обсяг навчального матеріалу досить значний, і тому не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Отже, правильна організація власної самостійної роботи з боку здобувача вищої освіти є важливою запорукою успішного навчання і ефективного засвоєння ним політичних і правових знань.

Метою самостійної роботи є вироблення у здобувачів вищої освіти навичок опрацювання нормативно-правових актів, спеціальної політичної і юридичної літератури та інших матеріалів, необхідних для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку сталих умінь до самостійного вивчення і викладання одержаної інформації.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу під час, коли він є вільним від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи здобувач вищої освіти має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам’ять, самостійне політичне і правове мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань про національну політико-правову систему.

Під час самостійної роботи краще за все проявляються індивідуальні особливості здобувача вищої освіти, його здібності та нахили.

Самостійна робота здобувача вищої освіти забезпечується системою навчально-методичних засобів, необхідних для вивчення змісту навчальної дисципліни чи її окремої теми : підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій викладача тощо. Серед них значне місце посідає саме навчально-методичні матеріали, завдання та вказівки викладача, а також рекомендована спеціальна політична і юридична література та нормативно-правові акти.

Самостійна робота здобувача вищої освіти над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальному кабінеті або комп’ютерному класі університету, а також в умовах місця проживання.

Головне в правильній організації самостійної роботи – це її планування, яке, в принципі, вже задане робочою програмою навчальної дисципліни. Приступаючи до самостійного вивчення матеріалу насамперед треба уважно ознайомитись з рекомендованою літературою, розподілити питання на більш чи менш складні. Виконуючи самостійну роботу здобувач вищої освіти повинен законспектувати основний зміст теми, водночас уникаючи механічного переписування джерел, а також необхідно виділяти основні теоретичні положення, ключові слова, спеціальні терміни і поняття.

Самостійна робота здобувача вищої освіти повинна розпочинатися ще до початку лекційних занять, тобто потрібно активно використовувати систему упереджувального читання підручників і навчальних посібників, що дозволяє закласти теоретичну базу для більш глибокого сприйняття інформації під час лекції.

Під час самостійної роботи здобувачу вищої освіти пропонуються наступні види завдань для опанування матеріалу з конкретної теми курсу:

вивчити матеріали теми;

скласти термінологічний словник;

продумати відповіді на питання для самоконтролю;

підготувати тези виступу на семінарське заняття;

підготовити реферат з запропонованого переліку;

виконати завдання, які передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.

Перевірка виконання самостійної роботи проводиться викладачем під час семінарського заняття, а також виноситься на рубіжний контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.

Щосеместрово проводиться два рубіжних контроля, підготовка до яких здійснюється за рахунок часу, відведеного на самостійну роботу здобувача вищої освіти. При підготовці до модульної контрольної роботи, яка проводиться у формі стандартних тестів, кожному здобувачу вищої освіти необхідно насамперед ознайомитися з переліком питань, що виносяться на рубіжний контроль. Потім переглянути конспект лекцій, звертаючись при цьому до Конституції та законів України, а також до рекомендованої спеціальної політичної і юридичної літератури.

У разі, якщо здобувач вищої освіти за результатами двох контрольних робіт і опитувань, здійснених під час проведення лекційних і семінарських занять, отримав 60 і більше балів, то йому за його згодою зараховується середній бал.

У разі, якщо здобувач вищої освіти протягом семестру набрав менше 60 балів, то він за умов виконання всіх самостійних завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, повинен скласти усний залік.

Для успішного складання заліку здобувачу вищої освіти необхідно переглянути увесь програмний матеріал, у тому числі і конспект лекцій та рекомендовану спеціальну політичну і юридичну літературу, повторити відповіді на контрольні питання. Залік проводиться в аудиторії університету у формі індивідуальної співбесіди через постановку викладачем питань. При цьому, викладач, оцінюючи знання здобувача вищої освіти керується такими критеріями як: правильність відповіді на питання, його повнота і конкретність, ступінь використання наукових і нормативних джерел, уміння пов’язувати теоретичні положення з практикою, логічно і аргументовано висловлювати свої думки, культура мови.

Результати складання заліку оцінюються за 100-бальною шкалою оцінок і вносяться до залікової відомості та залікової книжки здобувача вищої освіти (зараховано).

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Базова

 

1. Балакірєва Р. С. Конституційне право України: навч. посіб. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 210 с.

2. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна: навч. посіб. Київ: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 2000. 200 с.

3. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політико-правові системи світу: навч. посіб. Київ: Знання, 2006. 668 с.

4. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: навч. посіб: 6-е вид. перероб. і доп. Київ: Знання, 2007. 310 с.

5. Гончаренко О. М. Права людини в Україні: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 207 с.

6. Горбач О. Н., Демшичак Р. Б. Політологія: навч. посіб. Львів, 2013. 260 с.

7. Горлач М. І., Кремень В. Г. Політологія: наука про політику: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 840 с.

8. Дмитренко М. А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції: Київ, 2008. 342 с.

9. Дробінка І. Г., Кришталь Т. М., Підгорецький Ю. В. Політологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 292 с.

10. Дюверже М. Политические партии. /пер. с франц. Изд. 3-е. Москва: Академический проспект и Королев., Парадигма, 2005. 544 с.

11. Кирилюк Ф. М. Новітня політологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 594 с.

12. Кириченко В. М. Правознавство: курс лекцій. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 240 с.

13. Кириченко В. М. Правознавство: модульний курс: курс лекцій Київ: Центр учбової літератури, 2007. 328 с.

14. Кириченко В. М. Політичні системи світу: кредитно-модульний курс: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 218 с.

15. Кириченко В. М., Кириченко Ю. В. Збірник законів України до курсу «Правознавство»: навч. посіб. у 2-х томах. Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. Т.1. 344 с.; Т.2. 244 с.

16. Кириченко В. М., Куракін О. М. Теорія держави і права: модульний курс: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 264 с.

17. Кириченко В. М., Куракін О. М. Порівняльне конституційне право: модульний курс: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 256 с.

18. Кириченко Ю.В. Актуальні проблеми конституційно-правового регулювання прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні в контексті європейського досвіду: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 540 с.

19. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: підручник. Київ: Всеукр. асоц. видавців “Правова єдність”, 2008. 350 с.

20. Конституційне право України: підручник / О. В. Городецький, М. І. Корнієнко, Є. Я. Кравець та ін.; за ред. В. Ф. Погорілка. Київ: Наукова думка, 1999. 734 с.

21. Конституційне право України: підручник / за ред. В. Ф. Погорілка. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Наукова думка, 2000. 732 с.

22. Конституційне право України: підручник / за ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. Київ: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. 544 с.

23. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні / за ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Вид-во “Юридична думка”, 2008. 252 с.

 

24. Конституційне право України: підручник / за ред. В. П. Колісника, Ю.Г. Барабаша. Харків: Право, 2008. 416 с.

25. Конституційне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Юрид. думка, 2008. Т. 2. 800 с.

26. Кормич Л. І., Шелей Д. Є. Громадські об’єднання та політичні партії України. Київ: АВРІО, 2004. 262 с.

27. Конституція незалежної України: навч. посіб. / за ред. В.Ф. Погорілка, Ю. С. Шемшученка, В. О. Євдокимова. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. 428 с.

28. Кравченко В. В. Конституційне право України: навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ: Атіка, 2004. 512 с.

29. Крегул Ю. І., Ладиченко В. В., Орленко В. І. Права і свободи людини: навч. посіб. Київ: Книга, 2004. 288 с.

30. Кудряченко А. І., Рудич Ф. М., Храмов В. О. Геополітика: підручник. Київ: МАУП, 2004. 296 с.

31. Кутуєв П. В. Ключові проблеми політичної соціології: підручник. Київ: Центр Вільної преси, 2001. 236 с.

32. Кушніренко О. Г., Слінько Т. М. Права і свободи людини та громадянина: навч. посіб. Харків: Факт, 2001. 440 с.

33. Логвіна В. Л. Політологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2006. 304 с.

34. Молдован В. В., Чулінда Л. І. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина: навч. посіб. Київ: “Центр учбової літератури”, 2012. 206 с.

35. Олійник А. Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія. Київ: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008. 472 с.

36. Пазенок А. С. Права та свободи людини і громадянина: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2010. 176 с.

37. Погорілий Д. Є. Політологія: кредитно-модульний курс: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 432 с.

38. Погорілко В.Ф., Головченко В. В., Сірий М. І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. Київ: Ін Юре, 1997. 52 с.

39. Політико-правова система України: курс лекцій: навч. посіб. /за загл. ред. В.М. Кириченка. Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. 204 с.

40. Політико-правові інститути сучасності: структура, функції, ефективність / за заг. ред. М. І. Панова, Л. М. Герасіної. Київ: Ін Юре, 2005. С. 320.

41. Політична система і громадянське суспільство: європейські та українські реалії: /за заг. ред. А. І. Кудряченка. Київ, 2007. 314 с.

42. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: навч. посіб. /за ред. Ф.М. Рудича. Київ: Парламентське вид-во, 2002. 327 с.

43. Политология: учебн. пособ. / сост. Н. Сазонова. Харьков: Фолио, 2001. 831 с.

44. Політологія: підручник /за загл. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-ге вид. випр. і допов. Київ: Вища школа, 2001. 415 с.

45. Політологія: підручник. /за загл. ред. Ю. І. Кулагіна, В. І. Попуріза. Київ: Альтерпрес, 2002. 612 с.

46. Політологія: підручник для студ. вищ. навч. закладів /М. І. Панов (кер. авт. кол.), Л. М. Герасіна, В. С. Журавський. Київ: Ін Юре, 2005. 520 с.

47. Політологія: навч.посіб. /Штанько В.І., Чорна Н.В.,Авксент’єва Т.Г., Тихонова А.А. Вид 2-е, перероб. і доп. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 288 с.

48. Політологія: підручник /за ред. М. М. Вегеша. 3-е вид. перероб. і доп. Київ: Знання, 2008. 384 с.

49. Політологія: підручник /за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. 3-е вид. перероб. і доп. Київ: ВЦ «Академія», 2008. 568 с.

50. Політологія: навч. посіб. /під ред. В. Г. Воронкової. Запоріжжя: ЗДІА, 2008. 232 с.

51. Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу: /за заг. ред. В. С. Бакірова, М. І. Сазонова. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. 576 с.

52. Пустовіт Ж. М. Актуальні проблеми прав і свобод людини і громадянина в Україні: навч. посіб. Київ: КНТ, 2009. 232 с.

53. Рабінович П. М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: навч. посіб. Київ: Атіка, 2004. 464 с.

54. Рудич Ф. М. Політологія: підручник. 2-е вид. Київ: Либідь, 2006. 480 с.

55. Рудич Ф. М., Балабан Р. В., Ганжуров Ю. С. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні: навч. посіб. Київ: Либідь, 2008. 440 с.

56. Серьогін В. О. Конституційне право України: навч. посіб. Харків: ХНУВС, 2010. 368 с.

57. Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. Конституційне право України. Повний курс: навч. посіб. 2-ге вид., переробл. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2012. 544 с.

58. Холод В.В. Політологія: підручник. 3-е вид. перероб. і доп. Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. 480 с.

59. Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: підручник Київ: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007. 488 с.

60. Шляхтун П. П. Конституційне право України: підручник. Київ: “Освіта України”, КНТ, 2008. 592 с.

61. Шляхтун П. П. Новітня політологія: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 592 c.

62. Шляхтун П. П. Політологія: історія та теорія: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 472 с.

 

Допоміжна

 

63. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. Київ: КМ Academia, 2000. 262 с.

64. Батанов О.В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики: монографія. Київ: Юридична думка, 2010.

65. Бебик В. М. Політологія: теорія, методологія, практика. Київ: МАУП, 2007. 248 с.

66. Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: підручник Київ: Каравела, 2009. 496 с.

67. Берченко Г. В. Громадянське суспільство в Україні: конституційні аспекти: монографія. Харків: Юрайт, 2014. 208 с.

68. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. Г. Шемшученка. Київ: ТОВ “Вид-во “Юридична думка”, 2007. 992 с.

69. Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування / пер. з англ. Київ: “АртЕк”, 1997. 584 с.

70. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці. /перекл. з англ. Львів: Кальварія, 2004. 280 с.

71. Кириченко С. О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. Київ: Логос. 1999. 84 с.

72. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї (збірник законодавчих і нормативних актів) [Офіційний текст] /упоряд. Ю. В. Паливода. Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2011. 120 с.

73. Лісничий В. В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: навч. посіб. 2-е вид., випр. Київ: ВД «Професіонал», 2004. 336 с.

74. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика: навч. посіб. Київ: Атіка, 2003. 157 с.

75. Некряч А. І. Місцеве самоврядування в Україні: етапи становлення та перспективи: монографія. Київ: Генеза, 2002. 369 с.

76. Політична система: сучасні проблеми розвитку громадянського суспільства і держави: у 2 т. /за ред. О. В. Скрипнюка. Київ: Логос, 2010. Т.1. 628 с. Т. 2. 692 с.

77. Політологічний енциклопедичний словник /за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. 2-е вид., доп.і перероб. Київ: Генеза, 2004. 736 с.

78. Права людини й оновлення Конституції України: колективна монографія. Львів: Малий видав. центр юрид. ф-ту Львів. націон. ун-ту ім. Івана Франка, 2011. Вип. 5. 184 с.

79. Права людини: міжнародні договори Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / упоряд. В. Павлик, В. Тесленко. Київ: Факт, 2001. 152 с.

80. Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні: монографія / кол. авторів; за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука. Київ: ТОВ “Вид-во “Юридична думка”, 2007. 424 с.

81. Примуш М. В. Політичні партії: історія та теорія: навч. посіб. Київ: “Видавничий дім “Професіонал”, 2008. 416 с.

82. Пушкіна О. В. Система прав і свобод людини та громадянина в Україні: теоретичні і практичні аспекти забезпечення: монографія. Київ: Логос, 2006. 416 с.

83. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем Західної Європи: інституційний вимір. Львів: Тріада плюс, 2004. 392 с.

84. Скрипнюк О. В. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку громадянського суспільства і правової держави в Україні. Київ, 1995.

85. Сравнительная политика. Основные политические системы современного мира /под. общ. ред. В. С. Бакирова, Н. И. Сазонова. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2005. 592 с.

86. Тимченко С. М. Громадянське суспільство і правова держава в Україні. Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2002. 193 с.

87. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2002. 536 с.

88. Шведа Ю. Партії та партійна система України: навч. посіб. Львів: ЦПД, 2001. 131 с.

89. Шукліна Н. Г. Конституційно-правове регулювання прав і свобод людини і громадянина в Україні (проблеми теорії та практики): монографія. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 424 с.

 

Нормативно-правові акти

 

90. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України. Київ. 1996. № 30. Ст.141.

91. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР / Відомості Верховної Ради України. Київ.1996. № 49. Ст.272.

92. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97 / Відомості Верховної Ради України. Київ. 1997. № 24. Ст.170.

93. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV / Відомості Верховної Ради України. Київ. 1999. № 20–21. Ст.190.

94. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2365-ІІІІ / Відомості Верховної Ради України. Київ. 2001. № 23. Ст.118.

95. Про громадські об’єднання: Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI / Відомості Верховної Ради України. Київ, 2013. № 1. ст. 1.

96. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 року № 794-VII / Відомості Верховної Ради України. Київ, 2014. № 13. ст. 222.

97. Про статус народного депутата України: Закон України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII / Відомості Верховної Ради України. Київ, 1993. № 3. ст. 17.

98. Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11 липня 2001 року № 2625-III / Відомості Верховної Ради України. Київ, 2001. № 48. ст. 254.

99. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР / Відомості Верховної Ради України. Київ, 1998. № 20. ст. 99.

100. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII / Відомості Верховної Ради України. Київ, 2016. № 31. ст. 545.

101. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV / Відомості Верховної Ради України. Київ, 1999. № 45. ст. 397.

102. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР / Відомості Верховної Ради України. Київ, 1997. № 52. ст. 312.

103. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 2 червня 2016 р. № 1401-VIII Відомості Верховної Ради України. Київ, 2016. № 28. ст. 532.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчально-методичний комплекс

Кириченко Віктор Миколайович

Соколенко Юлія Миколаївна

 

 

Політико-правова система України

Навчально-методичний комплекс для здобувачів вищої освіти денної форми навчання

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друкуФормат 60Х84 1/16, ________

ум. друк. арк. Наклад 10 примір. Зам. № .69063

м. Запоріжжя, НУ «Запорізька політехніка», друкарня, вул. Жуковського, 64