Інформація про курс

1.      Загальна інформація

Назва дисципліни

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ВКИЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ФІЛОСОФІЇ

(СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ФІЛОСОФІЇ ТА ПСИХОЛОГІЇ)

Код: ________

Вибіркова

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський) рівень

Викладач

Д-р філос. н., професор Бондаренко О.В.

Контактна інформація викладача

061-7698-285

Час і місце проведення навчальної дисципліни

Предметні аудиторії кафедри: а. 540, а. 549а

Обсяг дисципліни

90 / 3,  15 / 15 // 60,  залік

Консультації

Згідно з графіком консультацій

2.      Пререквізіти і постреквізіти навчальної дисципліни

Є дисципліною циклу загальної підготовки другого (магістерського) рівня вищої освіти – яка сприяє загальнокультурній підготовці здобувачів вищої освіти, а також формує знання та навички мислення здобувачів вищої освіти рівня "магістр".

Вивчення дисципліни спирається та є продовженням, перше за все, дисциплін соціально-гуманітарного циклу, що вивчаються студентами першого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти (бакалаврату).

3.      Характеристика навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Спеціальні розділи філософії та психології» – формує освіченість студентів-магістрантів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання з філософії та психології; продукує сучасну філософську культуру мислення та навички грамотно репрезентувати сучасний світ; сприяє набуттю навичок науково-педагогічної діяльності викладача закладів вищої освіти, здатності активно залучатися у конкретний викладацький процес.

Загальні компетентності:

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Здатність інтелектуального пошуку, здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Здатність критичного мислення та формування власної точки зору.

Здатність генерувати нові соціальні та науково-технічні ідеї (креативність).

Здатність створювати та сприймати інновації.

Здатність до адаптації та дії у новій ситуації.

Здатність соціального реагування та комунікативної компетентності.

Здатність працювати у команді.

Здатність проведення досліджень на належному рівні.

Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (здатність до навчання протягом життя).

Цінування й повага різноманітності і полікультурності.

Спеціальні (фахові) компетентності:

Здатність аналізувати та комплексно інтегрувати сучасні знання з природничих, інженерних, соціально-гуманітарних та інших наук для розв’язання складних задач і проблем професійної сфери.

Здатність визначати ключові тренди соціально-технічного (соціально-технологічного) та людського розвитку.

Здатність оцінювати можливі соціальні ризики й наслідки техніко-технологічних рішень.

Здатність застосовувати науковий підхід до формування та виконання ефективних проєктів у соціально-технологічній сфері.

Здатність до розробки соціальних сценаріїв і стратегій розвитку техніко-технологічних систем.

Здатність визначати та критично оцінювати ключові тренди соціального розвитку та застосовувати їх для формування нових моделей техніко-технологічних систем та процесів у науковій роботі.

Володіти логікою та методологію наукового пізнання.

Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у закладах вищої освіти.

Здатність застосовувати основи педагогіки і психології в освітньому процесі у закладах вищої освіти.

Здатність провадити науково-педагогічну діяльність, планувати навчання, контролювати і супроводжувати роботу з персоналом.

Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з питань професійної сфери і дотичних проблем до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

Знання основ методології викладання фахових дисциплін у вищій школі.

Здатність самостійно здобувати нові знання, використовуючи сучасні освітні та дослідницькі технології у професійній галузі.

Здатність відстежувати та генерувати нові соціальні, науково-технічні (технологічні), психолого-педагогічні ідеї.

Результати навчання:

Інтегрувати фундаментальні та спеціальні знання для розв’язування складних задач професійної сфери у широких або мультидисциплінарних контекстах.

Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення у галузі професійної діяльності.

Розробляти науково-технічні проєкти та системи комплексних дій щодо їх реалізації з урахуванням їх очікуваних соціальних наслідків, ризиків та інших обмежень.

Оцінювати соціальні сценарії й стратегії розвитку науково-технічних (технологічних) систем.

Оцінювати можливі соціальні ризики та наслідки управлінських рішень у професійній сфері.

Приймати ефективні рішення у нових ситуаціях або у непередбачених умовах з урахуванням їх можливих наслідків, оцінювати і порівнювати альтернативи, включаючи соціальні, екологічні, правові й інші ризики.

Здійснювати викладацьку діяльність у закладах вищої освіти.

Демонструвати лідерські навички та уміння управляти персоналом і працювати в команді.

Використовувати сучасні освітні та дослідницькі технології у професійній сфері.

4.      Мета вивчення навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни – є формування у студентів-магістрантів знань у галузі сучасної філософії та психології – задля поглиблення їх філософської культури мислення та оволодіння ними засобами й прийомами комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу. Перш за все, оволодіння майбутніми науковцями знаннями про специфіку науки й наукового пізнання та відповідальності вченого у сучасному світі. А також оволодіннями майбутніми викладачами вищої школи знаннями з педагогіки та психології викладання у вищій школі, засвоєння психолого-педагогічних прийомів викладацької діяльності й викладацької майстерності, зокрема, й у технічному закладі вищої освіти.

5.       Завдання вивчення дисципліни

Завдання вивчення навчальної дисципліни – збагачення інтелектуально-творчого потенціалу та поведінково-практичних навичок студентів-магістрантів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання сучасного етапу розвитку людства (з філософії та психології) щодо особливостей мислення (зокрема, креативного, інноваційного) й життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу.

А саме: відстежувати зміст саме новітньої філософії сучасного світу; оволодіти сучасним філософським способом мислення; знати зміст та смецифіку освітнього середовища сучасного світу, сучасних освітніх та психолого-педагогічних концепцій і теорій; застосовувати набуті знання з сучасної філософії у процесі аналізу наявного стану науки, проблем та перспектив її розвитку; розуміти основні тенденції розвитку соціального інституту освіти й освітнього простору сучасного світу, розв’язувати педагогічні проблеми, задачі, ситуації.

6.      Зміст навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни «Спеціальні розділи філософії та психології» складається з таких змістових модулів:

1.         Філософія та сучасний світ: комунікативна парадигма системи «людина – світ».

2.         Людина та сучасний світ: спеціальні розділи філософії.

3.         Педагогіка вищої школи.

4.         Психологія вищої школи.

7.      План вивчення навчальної дисципліни

№ тижня

Назва теми

Кількість годин

1,2

Тема 1.1 Специфіка філософського дискурсу у сучасному світі.

лекція,

сем. заняття

3

2,3

Тема 1.2 Філософія постмодерністського світу та глобального типу цивілізації.

лекція,

сем. заняття

3

4

Тема 1.3. Філософія інформаційного суспільства, ком­п’ютерного розуму та "штучного інтелекту".

лекція,

сем. заняття

2

5

Тема 2.1 Філософія економіки, релігії, освіти.

лекція,

сем. заняття

2

6,7

Тема 2.2 Філософія науки, техніки, інноваційної діяльності.

лекція,

сем. заняття

3

7,8

Тема 2.3 Філософія статі (ґендеру), спорту, туризму, реклами

лекція,

сем. заняття

3

9

Тема 3.1 Педагогіка вищої школи.

лекція,

сем. заняття

1

9,10

Тема 3.2 Педагогіка як наука. Викладання у сучасній вищій школі.

лекція,

сем. заняття

2

10,11

Тема 3.3 Основи педагогічної майстерності.

лекція,

сем. заняття

2

11

Тема 3.4 Структура педагогічної діяльності.

лекція,

сем. заняття

1

12

Тема 4.1 Психологія вищої школи посеред загальної психології, соціальної психології, вікової психології, педагогічної психології.

лекція,

сем. заняття

1

12,13

Тема 4.2 Психологічний портрет особи (студента, викладача) як суб’єкта навчального процесу.

лекція,

сем. заняття

2

13,14

Тема 4.3 Психологія викладацької діяльності та педагогічної майстерності.

лекція,

сем. заняття

3

15

Тема 4.4 Студентська група як суб’єкт навчального процесу.

лекція,

сем. заняття

2

8.      Самостійна робота

Назва теми

Графік самостійної роботи

Кількість годин

Контрольні заходи

Специфіка філософського дискурсу у сучасному світі.

Виконання індивідуального тематичного завдання

15

5 балів у загальних 100

Філософія постмодерністського світу та глобального типу цивілізації.

Філософія інформаційного суспільства, комп’ютерного розуму та "штучного інтелекту".

Філософія економіки, релігії, освіти.

Виконання індивідуального тематичного завдання.

9

5 балів у загальних 100

Філософія статі (ґендеру), спорту, туризму, реклами.

Філософія науки, техніки, інноваційної діяльності.

Виконання індивідуального тематичного завдання.

6

8 балів у загальних 100

Освіта як система та як процес.

Виконання індивідуального тематичного завдання.

12

8 балів у загальних 100

Педагогіка як наука. Викладання у сучасній вищій школі.

Основи педагогічної майстерності.

Структура педагогічної діяльності.

Виконання індивідуального тематичного завдання.

12

5 балів у загальних 100

Психологія вищої школи посеред загальної психології, соціальної психології, вікової психології, педагогічної психології.

Психологічний портрет особи (студента, викладача) як суб’єкта навчального процесу.

Психологія викладацької діяльності та педагогічної майстерності.

Виконання індивідуального тематичного завдання.

8

8 балів у загальних 100

Студентська група як суб’єкт навчального процесу.

9.      Система та критерії оцінювання курсу

Види контролю: поточний, рубіжний (проміжна атестація).

Форма підсумкового контролю – залік.

10.  Політика курсу

Подаються конкретні вимоги, які викладач формує до студента при вивченні навчальної дисципліни, засади академічної доброчесності.

При вивченні навчальної дисципліни від студента вимагаються старанність, коректне і взаємно цікаве ділове спілкування, дотримання засад академічної доброчесності.