Інформація про курс

                                                Філософія.
                                        ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Навчальний курс з дисципліни "Філософія" передбачає читання лекцій, проведення семінарських занять, участь студентів у написанні рефератів, проходження модульних робот, а також складання іспиту з курсу для студентів МТЕ-факультету зі спеціальності економіка, – освітня програма (спеціалізація) - управління персоналом та економіка праці, електронної торгівлі та біржової діяльності, підприємництво, торгівля та біржова діяльність, зі спеціальності туризм - освітня програма (спеціалізація) – туризмознавство..

Предметом вивчення  навчальної дисципліни “Філософія” є розмірковування над загальними проблемами в системі суспільно-природних, суспільно-економічних відносин, відносин людини і управління, де філософія виступає, по-перше, як система знання та мислення людини («Я, яке здійснює мислення», “cogito ergo sum” – “мислю – значить існую” А.Августин, Р.Декарт) про природу-світ у цілому та про суб’єктивне, індивідуальне, самостійне (неординарне, нестандартне) ставлення людини до цього комплексу об’єктивних відносин та до нього самого, до його рівня мислення, по-друге, як комплекс теоретичних форм абстрактно-логічного мислення, діалектичних принципів пізнання, як діалектична та логічна методологія пізнавальної діяльності. Вивчення загальноосвітнього курсу “Філософія” передбачає ознайомлення студентів із основними теоріями та проблемами сучасної світової та вітчизняної філософії, їх історії, з розмаїттям підходів, методологій, теоретичних побудов, виховання у студентів особливого "смаку" до цінностей матеріального і духовного порядку, що мають в історії людства загальний і неминучий характер.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну, як загальну методологію пізнання, це: “Логіка”, “Культурологія”, “Психологія”, “Етика та естетика”, “Економічна теорія”, “Управління персоналом та організація виробництва”, “Публічне управління та адміністрування”, “Релігієзнавство”, “Політологія”, “Правознавство” та інші. Філософія має справу з мисленням, моральністю, та з психологією, та з духовністю, з логікою і сенсом людського Буття, що поширюється на навчальні дисципліни, які були названі вищі. Це має місце в системі наступних понять та суджень: “Філософія, логіка та культура мислення людини”, “Філософські проблеми наукового пізнання”, “Філософські проблеми людинознавства”, “Філософські проблеми природознавства” та інші.

Програма навчальної дисципліни “Філософія” складається з таких змістових модулів:

1. Вступ до філософії. Структура філософського знання. Філософія як фундаментальна система знання. Методи наукового пізнання. 

          2. Історія філософської думки.

Специфіка філософсько-культурологічної моделі  

       стародавнього мислення: Захід (античність) та Схід

       (давня Індія та давній Китай).

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ

                   ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія” є формування філософської культури мислення, засвоєння студентами базових теоретичних знань та практичних навичок, застосування філософсько-логічної методології при розв’язанні завдань суспільної й індивідуальної життєдіяльності, щоб студенти, майбутні спеціалісти, бакалаври, науковці, збагатили свій інтелектуально-творчий потенціал знаннями:

 а) на понятійному рівні - теоретичним порозумінням основних тенденцій розвитку філософії, діалектики, логіки, їх історії і культури мислення, їх основних сучасних напрямків, шкіл, концепцій, а також засвоїли загальну теорію пізнання та абстрактно-логічну теорію мислення на категоріальному рівні;

б) на фундаментальному рівні – системним порозумінням фундаментальних основ філософії змісту філософії, логіки і методології пізнання та мислення, їх сутності, предмету та структури, їх історії формування;

в) на практично-творчому рівні – індивідуально-особистісним, суб’єктивним, самостійним (неординарним, нестандартним) порозумінням філософії як світоглядної системи знань, цінностей, ідей, ідеалів, та як логіки мислення та здійснення «правильних діянь», які повіни бути спрямовані на професійне управління економікою, підприємництвом, персоналом, на перебудову дійсності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Філософія” є:

–збагатити студентів знаннями про основні проблеми світової філософії, про проблеми філософсько-логічного (індивідуально-особистісного, суб’єктивного, самостійного (неординарного, нестандартного) мислення, про їх поняття, категорії, ідеї, теорії;

–забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності у контексті розвитку теоретичної бази знань, що до специфіки філософії, логіки та культури мислення;

–  викласти загальні засади філософії, визначити передумови її виникнення, логіку розвитку та основні напрями й тенденції розгортання;

–  сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури мислення, інтелекту;

–  розкрити зміст історико-культурного розвитку людства як процесу розвитку філософії, логіки і культури мислення;

–  надати цілісне уявлення про особливості змісту та проблематики філософії, логіки і культури мислення;

–  знання, його основні поняття, категорії, проблеми, імена;

–  сформувати навички творчого мислення, вміння доводити та відстоювати свою думку;

–  сформувати творче мислення в пізнанні собі, свого мислення і соціальних явищ;

–  сприяти формуванню у студентів вміння та навиків управління самим собою, іншою людиною, групою, колективом, суспільством на основі застосування студентами навчально-теоретичної бази, яку вони повинні отримати (активно «розпредметити») у процесі засвоєння основних положень курсу “Філософія” (“Філософія, логіка, культура мислення людини (суб’єкта управління)”.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

–  структуру філософського знання, основні філософські та логічні категорії (поняття), проблеми, імена;

–  мати базові уявлення про основи філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості;

–  основні течії та напрями в історії філософії;

–  основні етапи розвитку історичного розвитку філософії, логіки, економіки, права, релігійних уявлень людства; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії, її людинотворчу природу;

–  оволодіти філософсько-логічним способом мислення, основними філософськими принципами та першоджерелами;

–  розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та життєдіяльності людини у ньому.

вміти:

–  практично використовувати основні філософсько-логічні категорії мислення, спираючись на зв’язок філософії з дійсністю;

–  змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;

–  досліджувати соціальні явища, вміти успішно рішати життєві проблеми та труднощі, з методологічної позиції позитивного використовування основ прикладної філософії (“філософії, логіки і культури управління”), аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини; опрацьовувати різноманітні джерела інформації, формувати власну точку зору, робити висновки, приймати рішення;

– будувати універсальну макромодель соціальної дійсності у процесі суспільної діяльності та особистого життя;

–  аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні, правові й інші особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;

–  застосовувати набуті знання у професійній і соціальній діяльності, що до управління самим собою, іншою людиною, групою, колективом; застосовувати їх при аналізі нагальних проблем сьогодення.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин, 3 кредити ЄКТС.

                     2.  Р О Б О Ч А   П Р О Г Р А М А

                               К У Р С У   "Філософія"

Змістовий модуль 1. Філософія як фундаментальна система знання. Сутність філософії, логіки та культури мислення людини. Історія і логіка філософського мислення.

1.1.  Вступ до предмету “Філософія”. Що таке філософія і  

                         навіщо вона?

                  1.2. Коло філософських проблем. 

                    1.3. Специфіка філософсько-культурологічної моделі  

       стародавнього мислення: Захід (античність) та Схід

       (давня Індія та давній Китай).

                    1.4. Філософія середніх віків.

                    1.5. Філософія Відродження ( Ренесансу).                       

Змістовий модуль 2. Філософсько-логічні закони, принципи, правила і культура правильного мислення і управління людини.

         2.1.  Філософія Нового часу.

         2.2.   Класична німецька філософія

         2.3.  Сучасна західна філософія

  2.4.  Зародження і розвиток основ вітчизняної філософії

         2.5.  Основи соціальної філософії управління виробництвом,

                 підприємництвом і персоналом. 

3. Форма підсумкового контролю успішності навчання –  іспит.

4.  Засоби  діагностики  успішності  навчання: а) семінарські (практичні) заняття:

–      поточний контроль знань (вибіркове опитування теоретичного матеріалу; тестування з кожного змістовного модуля); 

–      контроль (оцінювання) самостійної роботи студента (завдань з СРС); 

–   проведення двох підсумкових рубіжних контролів; 

–   проведення екзамену (за наявності незадовільної оцінки підсумкового контролю або за вибором студента); 

– виконання контрольної роботи (для заочної форми навчання) та проведення іспиту. 

            –  підготовка, проведення логічних і психологічних тестових опрісників, завдань, що до діагностики рівня пам’яті, мислення, інтелекту