Мета вивчення дисципліни «Міжнародне та європейське право » – формування у студентів належних знань та здатність виконувати висококваліфіковану аналітичну, організаційну, дослідницьку та викладацьку роботу в галузі міжнародного та європейського права.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

‑ вивчення поняття та основних принципів правового статусу людини і громадянина у контексті сучасної концепції з прав людини;

‑ ознайомлення зі змістом Міжнародної хартії з прав людини (Загальної декларації з прав людини 1948 р., Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р.), Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р.; Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. та інших універсальних міжнародних актів;

‑ засвоєння сутності міжнародних стандартів захисту прав і свобод людини і  громадянина;

‑ набуття студентами магістратури навичок і вміння користуватися міжнародно-правовими актами з прав людини;

‑ виховання у студентів магістратури необхідності в практичній діяльності суворого дотримання міжнародно-правових і національних нормативно-правових актів щодо прав і свобод людини;

‑ проведення семінарських (практичних) занять, та контроль за знаннями студентів.

  Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

поняття та основні принципи правового статусу людини та громадянина; концепції з прав людини; основні положення змісту Міжнародної хартії з прав людини та інших  універсальних міжнародних правових актів з прав людини; міжнародні стандарти з прав людини; міжнародні правові стандарти захисту прав і свобод людини і громадянин; систему спеціальних міжнародних органів для спостереження за дотриманням та захисту основних прав людини; процедуру діяльності Європейського Суду з прав людини та порядок звернення до нього за захистом порушених прав і свобод людини і громадянина;

вміти: використовувати міжнародні правові акти з прав людини в суспільному житті; визначати правовий статус суб’єктів правових відносин при вирішенні питань захисту прав і свобод людини і громадянина;  готувати національні та міжнародні документи щодо захисту прав і свобод окремих фізичних осіб відносно до міжнародних стандартів з прав людини, зокрема, складати конкретні заяви до Європейського суду з прав людини; аналізувати національні закони та інші нормативні акти для визначення їх відповідності міжнародним стандартам з прав людини.