Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів

для студентів спеціальності 051 Економіка,

освітня програма Управління персоналом та економіка праці

Предметом вивчення навчальної дисципліни є закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини у процесі праці.

Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення дисципліни «Фізіологія і психологія праці» базується на знанні законодавства України в галузі праці, конвенцій і рекомендацій МОП, а також на таких навчальних дисциплінах як «Економіка підприємства», «Економіка праці та соціально-трудові відносини», «Психологія управління», «Статистика», «Управління трудовим потенціалом», «Організація праці», «Нормування праці» тощо.

 Мета: сформувати у студентів системи знань про закономірності функціонування людського організму у процесі праці, активізацію психічних функцій працівника, психофізіологічні, соціально-психологічні та мотиваційні механізми ефективної праці, а також формування навичок і вмінь щодо проектування і організації праці з урахуванням психофізіологічних і соціальних факторів.

Завдання:

дати студентам необхідні теоретичні знання про життєдіяльність людини у процесі праці, закономірності її рухової активності, динаміку працездатності і розвиток втоми під впливом факторів трудового процесу, виробничого і соціального середовища;

- розкрити психофізіологічні особливості різних видів трудової діяльності та сутність таких категорій, як важкість і монотонність праці;

ознайомити студентів з методами фізіологічних і психологічних досліджень, необхідних для оцінювання функціонального стану працівника, його особистісних властивостей, динаміки працездатності, встановлення категорії важкості і ступеня монотонності праці;

- сформувати практичні навички проектування раціональних трудових процесів і операцій, планування робочих місць з урахуванням антропометричних, біомеханічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних вимог; розроблення раціональних режимів праці і відпочинку відповідно до умов і важкості праці;

навчити розробляти економічно обґрунтовані заходи щодо підтримання високої працездатності і профілактики перевтоми працівників на виробництві, підвищення змістовності та мотивації праці;

розвинути здібності до науково-дослідницької діяльності, сформувати самостійність та відповідальність у роботі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності:

застосовувати набуті теоретичні знання для розв’язання практичних завдань та змістовно інтерпретувати отримані результати;

використовувати інформаційні та комунікаційні технології для вирішення соціально-економічних завдань;

- вміти працювати як самостійно, так і в команді;

- демонструвати гнучкість та адаптивність у нових ситуаціях, у роботі із новими об’єктами та у невизначених умовах;

- набути навички самостійної роботи, виявляти ініціативу та підприємливість, бути критичним і самокритичним

фахові компетентності:

виконувати дослідження за встановленим замовленням;

використовувати професійну аргументацію для донесення інформації, ідей, проблем та способів їх вирішення до фахівців і нефахівців у сфері економічної діяльності;

ідентифікувати джерела та розуміти методологію визначення і методи отримання соціально - економічних даних, збирати та аналізувати необхідну інформацію, розраховувати економічні та соціальні показники;

виконувати міждисциплінарний аналіз соціально-економічних явищ і проблем в професійній сфері;

демонструвати здатність діяти соціально відповідально та свідомо на основі етичних мотивів, поваги до різноманіття думок, індивідуальних та міжкультурних відмінностей людей.

Очікувані результати навчання з дисципліни:

здатність визначати соціально - економічну ефективність організації праці, регулювання трудових процесів, управління персоналом та комплексного проектування праці;

здатність застосовувати набуті теоретичні знання для розв’язання практичних завдань та змістовно інтерпретувати отримані результати;

здатність застосовувати відповідні економіко-математичні методи та моделі для вирішення економічних задач;

володіння методами управління персоналом, аудиту персоналу, нормування, стимулювання та ефективної організації праці різних категорій працівників;

володіння навичками креативного та критичного мислення у дослідженнях та професійному спілкуванні;

- володіння уміннями використовувати нормативні та правові акти, що регламентують професійну діяльність;

здатність аналізувати та планувати показники з праці, виявляти міжнародні тенденції в організації праці; застосовувати методи регулювання, формування та використання трудового потенціалу.

Змістовий модуль 1. Закономірності функціонування людського організму в процесі праці

Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни

Праця як основний вид діяльності людини. Соціально-економічна і психофізіологічна суть праці. Функції і зміст праці. Мотив, мета, результат праці. Трудові навантаження, їх класифікація та еволюція. Класифікація трудової діяльності залежно від співвідношення навантажень на працівника. Фізична, розумова і нервово-напружена праця.

Предмет дисципліни – закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини в процесі праці. Методичні принципи фізіології і психології праці. Методи досліджень. Зміст, завдання і зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

Історія розвитку фізіології та психології праці. Сучасний стан та проблеми фізіології та психології праці.

Тема 2. Центральна нервова регуляція трудової діяльності

Нервова система як провідна фізіологічна система. Будова і властивості нервової системи. Нервова клітина як основна структурна одиниця нервової системи. Класифікація нервових клітин за функціями. Центральна нервова система (ЦНС). Нервові процеси – збудження і гальмування та закономірності їх взаємодії. Властивості нервових процесів: сила, рухливість, урівноваженість як фізіологічна основа темпераменту.

Функціональна рухливість (лабільність) і парабіоз. Прояви парабіозу в процесі праці.

Аналізатори, їх побудова, функції та класифікація.

Рефлекторна функція ЦНС. Умовні та безумовні рефлекси. Рефлекторна дуга. Вчення І.П.Павлова про сигнальні системи. Співвідношення першої і другої сигнальної систем у різних видах трудової діяльності.

Рефлекс як основа трудової діяльності. Динамічний робочий стереотип як одиниця трудової поведінки людини, умови його формування і вдосконалення.

Інтегративна функція ЦНС, її суть і мета – підтримання гомеостазу організму і досягнення результату праці. Функціональна система. Мета, програма і результат дії.

Координаційна функція ЦНС. Принципи координації. Домінанта як тимчасово переважаючий рефлекс. Роль домінанти в процесі праці.

Тема 3. Фізіологія рухового апарату людини і раціоналізація трудових процесів

Будова рухового апарату людини та функції його елементів. Рухові одиниці, їх види і функції. Кінематична пара як елемент виконавського органа рухового апарату. Поняття про ступінь свободи рухів. Координація рухів як спосіб обмеження зайвих ступенів свободи рухів. М’язова сила і витривалість. Методи вимірювання. Суть фізіологічного закону середніх навантажень і середніх швидкостей скорочення м’язів та його використання в нормуванні праці.

Динамічна і статична робота. Праця як поєднання динамічних рухів і статичної напруги. Локальний і регіональний характер м’язових навантажень. Гіподинамія та її наслідки.

Робоча поза працівника. Різновиди робочих поз та їх фізіологічна характеристика. Виробничі та фізіологічні вимоги до раціоналізації робочої пози. Робоче місце та ергономічні вимоги до його планування і організації.

Трудовий процес, його суть і елементи: операція, прийом, дія, рух. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів. Методи вивчення трудових рухів. Єдність фізіологічних і психологічних процесів у трудовій діяльності. Психологічні структурні особливості трудових процесів, зумовлені співвідношенням перцептивних, мнемічних, моторних дій. Психологічні вимоги до проектування трудових процесів

Тема 4. Фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження та умови праці

Єдність людського організму з навколишнім середовищем. Принципи взаємодії: врівноважування, пристосування та опірність несприятливим факторам. Фізіологічні резерви організму. Поняття і механізми адаптації. Гомеостаз як ознака адаптованості організму до навколишнього середовища. Активна адаптація людини в процесі праці.

Енергетика трудової діяльності. Обмін речовин і енергії. Основний обмін і добові затрати енергії. Класифікація робіт на основі енергетичних затрат.

Вплив трудових навантажень і умов праці на функціонування органів дихання та серцево-судинну систему працівника. Класифікація робіт за показниками легеневої вентиляції, споживання кисню, частоти пульсу. Механізм терморегуляції організму людини в процесі праці.

Закономірності відновлення фізіологічних функцій працівника до вихідного рівня під час відпочинку. Поняття про оптимальний стан організму.

Тема 5. Закономірності активізації психічних процесів людини у трудовій діяльності. Психічні властивості особистості, їх розвиток і прояви в трудовій діяльності

Психіка як суб’єктивне відображення об’єктивного світу. Функції психіки. Психіка і свідомість. Класифікація психічних явищ: процеси, стан, властивості особистості.

Пізнавальні психічні процеси. Відчуття і сприймання як процеси чутливого пізнання, їх властивості і роль у процесі праці. Пам’ять, її компоненти і типи. Мислення, його суть, операції, види. Роль мислення і пам’яті в трудовій діяльності. Увага і воля як регулюючі психічні функції. Види і властивості уваги. Методи вивчення психічних процесів. Можливості активізації психічних функцій у процесі праці.

Індивід і особистість. Загальна характеристика психічних властивостей особистості. Здібності, їх види та рівень розвитку. Професійні здібності. Інтелект. Темперамент, його фізіологічна основа і типи. Характер, його основні складові – воля, почуття, розум та індивідуальні особливості. Потреби, інтереси, мотиви, установки, рівень домагань, самооцінка, переконання особистості як фактори трудової поведінки і ефективності діяльності. Методи вивчення психічних властивостей особистості

Змістовий модуль 2. Суть працездатності, втоми і їх показники, динаміка, методи дослідження

Тема 6. Працездатність людини та закономірності її динаміки

Працездатність людини як фізіологічна основа продуктивності праці. Суть, фактори і основні рушійні сили працездатності. Межа та фізіологічний механізм регуляції працездатності. Функціональні системи в працездатності: основна, побічна, відновлювальна. Функціональні стани працівника: нормальний, пограничний, патологічний, їх ознаки. Показники динаміки працездатності. Крива працездатності та характеристика її фаз. Динаміка працездатності протягом робочого дня, доби, тижня, місяця, року. Методика інтегральної оцінки працездатності. Заходи щодо підвищення працездатності та ефективності трудової діяльності.

Тема 7. Виробнича втома і заходи запобігання перевтомі працівників

Втома як етап у динаміці працездатності, її фізіологічна та біологічна суть. Локально-гуморальні теорії втоми, їх критична оцінка. Нейрогенна (коркова) теорія втоми. Причини і механізми втоми. Об’єктивні показники втоми і суб’єктивне відчуття стомлення. Перевтома та її наслідки. Особливості втоми під час фізичної, розумової і нервово-напруженої праці. Заходи щодо запобігання перевтомі працівників.

Змістовий модуль 3.  Суть монотонності праці. Виробниче середовище та працездатність

Тема 8. Психофізіологічна суть монотонності та способи підвищення змістовності праці

Об’єктивні передумови появи монотонних і сенсорно-напружених робіт. Фізіологічна суть, ознаки, критерії, види монотонності. Вплив монотонності на працездатність людини і продуктивність праці. Психічні стани працівника під час виконання монотонних робіт. Змістовність праці та її показники. Психофізіологічний аналіз трудових процесів. Операцій метод оцінки змістовності праці. Заходи щодо запобігання монотонності праці та зниження її негативного впливу на працівника: фізіологічна раціоналізація трудових процесів і операцій; чергування операцій і суміщення трудових функцій і психологічна стимуляція; оптимізація темпу і ритму роботи; застосування естетичних факторів; реорганізація конвеєра.

Тема 9. Психофізіологічні особливості та принципи організації операторської праці

Суть операторської праці, її особливості та різновиди. Контактний і дистанційний способи керування виробничими процесами та об’єктами. Поняття про систему “людина–техніка–середовище”. Типи людино-машинних систем. Структура і етапи діяльності оператора. Психомоторика. Вимоги до психічних функцій працівника. Монотонія і політонія. Сенсорна депривація. Емоційні стани оператора. Надійність оператора та показники ефективності праці.

Сенсорне і моторне поля на робочому місці оператора. Психофізіологічні вимоги і принципи компонування інформаційних пристроїв і пультів керування.

Інженерна психологія та ергономіка, їх предмет, проблеми і значення для проектування систем “людина–техніка–середовище” і організації праці.

Тема 10. Виробниче середовище та його вплив на організм і працездатність людини

Умови праці як частина навколишнього середовища. Санітарно-гігієнічні умови праці та їх вплив на фізіологічні системи працівника. Комфортне, відносно дискомфортне, екстремальне та надекстремальне робоче середовище. Категорії робіт в залежності від затрат енергії. Естетичні та соціально-психологічні вимоги до виробничого середовища.

Змістовий модуль 4. Теоретичні та прикладні аспекти важкості та інтенсивності праці; методи проектування раціональних режимів праці і відпочинку.

Тема 11. Важкість праці та методи її оцінювання

Фактори важкості праці – трудові навантаження і умови праці. Суть і показники важкості праці. Медико-фізіологічне обґрунтування важкості праці. Важкість та інтенсивність праці, їх взаємозв’язок. Функціональний стан працівника (нормальний, пограничний, патологічний) як інтегральний показник класу важкості праці. “Ефект Сєченова” як критерій оцінки функціонального стану людини. Категорії важкості праці та їх характеристика. Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці. Вплив важкості роботи на працездатність і продуктивність праці. Заходи щодо оптимізації праці.

Тема 12. Фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці та відпочинку

Режим праці та його складові: змінність, тривалість, темп, ритм, інтенсивність. Перерви для відпочинку: щорічна, щотижнева, міжзмінна, внутрішньозмінна, їх призначення та особливості. Регламентований та нерегламентований відпочинок. Поняття режиму та відпочинку. Фізіологічні передумови для встановлення періодів роботи і відпочинку.

Методичні принципи проектування і критерії раціональності режимів праці та відпочинку. Внутрішньозмінний режим. Мікро- і макропаузи. Методика нормування часу на відпочинок. Методи встановлення часу на відпочинок під час виконання різних видів робіт. Форми відпочинку. “Ефект Сєченова” як фізіологічна основа активного відпочинку і зміни виду діяльності. Методи релаксації. Застосування функціональної музики на виробництві. Вплив режимів праці та відпочинку на економічні результати і здоров’я працівників.

Змістовий модуль 5. Психофізіологічні та організаційні основи профорієнтації, профвідбору та виробничого навчання

Тема 13. Психофізіологічні основи профорієнтації і профвідбору

Суть профорієнтації та профвідбору, їх значення в умовах ринкової економіки. Класифікація професій за вимогами до людини. Трудова експертиза – прогностична і ретроспективна. Методи трудової експертизи. Професіографія, її мета і завдання. Професіограма та її структура. Психограма як складова частина професіограми. Етапи профорієнтації. Профконсультація. Психологічний профіль особистості та професії. Професійна придатність та професійна готовність. Абсолютна і відносна професійна придатність. Методи профвідбору.

Організація роботи з профорієнтації і профвідбору.

Тема 14. Психофізіологічні основи виробничого навчання, формування трудових навичок і вмінь

Виробниче навчання, його суть і основні форми підготовки кадрів. Завдання виробничого навчання в сучасних умовах – забезпечення конкурентноздатності людини на ринку праці.

Трудові навички, їх класифікація. Робочий динамічний стереотип як фізіологічна основа трудових навичок. Поняття про інтегральний образ трудових дій і ключові фізіологічні функції. Роль тренування і вправ у формуванні трудових навичок і адаптації фізіологічних систем до трудових навантажень. Етапи формування трудових навичок. Перенесення та інтерференція трудових навичок, їх вплив на професійну мобільність працівника. Методи виробничого навчання. Уміння, їх суть і етапи формування. Поняття про нормативний спосіб та індивідуальний стиль діяльності.