2. Мета навчальної дисципліни
Мета: надання систематизованих знань щодо основ стратегічного планування як процесу визначення майбутнього стану організації, регіону, території та сформувати навички щодо використання технологій стратегічного планування.
Завданням навчальної дисципліни є:
- дати базові знання з питань стратегічного планування;
- сформувати вміння стратегічного мислення й планування в різних сферах суспільного життя.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен отримати
загальні компетентності:
1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні (ЗК1);
2. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій (ЗК3);
3. Здатність генерувати нові ідеї (креативність) (ЗК6).
фахові компетентності:
1. Здатність обирати та використовувати концепції, методи та інструментарій менеджменту, в тому числі у відповідності до визначених цілей та міжнародних стандартів (СК1);
2. Здатність встановлювати цінності, бачення, місію, цілі та критерії, за якими організація визначає подальші напрями розвитку, розробляти і реалізовувати відповідні стратегії та плани (СК2);
3. Здатність аналізувати й структурувати проблеми організації, приймати ефективні управлінські рішення та забезпечувати їх реалізацію (СК9).
Очікувані програмні результати навчання:
- критично осмислювати, вибирати та використовувати необхідний науковий, методичний і аналітичний інструментарій для управління в непередбачуваних умовах (РН1);
- ідентифікувати проблеми в організації та обґрунтовувати методи їх вирішення (РН2);
- планувати діяльність організації в стратегічному та тактичному розрізах (РН5);
- мати навички прийняття, обґрунтування та забезпечення реалізації управлінських рішень в непередбачуваних умовах, враховуючи вимоги чинного законодавства, етичні міркування та соціальну відповідальність (РН06).
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Теоретичні аспекти стратегічного планування.
Тема 1. Еволюція підходів до стратегічного планування
Зміни в процесах і структурах управління. Тенденції управління в перехідний період. Фактори необхідності впровадження стратегічного планування в суспільному управлінні. Еволюція підходів до стратегічного планування: цільовий підхід, позиційний підхід, ресурсний підхід, еволюційний підхід.
Тема 2. Технологія стратегічного планування
Суб’єкти стратегічного планування на центральному рівні в органах виконавчої влади. Бачення сутності державної політики та ролі державної установи в її виконанні. Правила вибору місії. Цілевизначення. Дерево цілей, методи його побудови. Стратегічний аналіз середовища. Сутність та основні характеристики аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища (SWOT - аналіз). Вивчення стратегічних пріоритетів та завдань. Стратегічний план як інструмент забезпечення стратегії.
Тема 3. Стратегічний аналіз середовища
Аналізування зовнішніх факторів і наявних ресурсів. ПЕСТ–аналіз. Складники внутрішнього середовища. Аналіз макро і мікро середовища. SWOT–аналіз. Визначення зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів організації, ключових осіб.
Тема 4. Місія, цілі стратегії та оцінювання результатів
Підходи до визначення місії. Функції місії. Місія як доктрина організації. Класифікація цілей. Механізми й інструменти визначення стратегічних цілей. Цілі–Задачі–Засоби: стратегічні зв’язки. Цілі оцінювання. Оцінювання, як засіб покращення стратегічного планування. Процедури оцінювання. Критерії і показники оцінювання результатів і наслідків стратегічного планування. Моніторинґ результатів виконання стратегічного плану. Компоненти звіту оцінювання. Практика застосування оцінювання.
Змістовний модуль 2. Стратегічне планування на регіональному та
місцевому рівнях.
Тема 5. Залучення громадськості до стратегічного планування
Участь та аналіз зацікавлених сторін у стратегічному плануванні. Залучення обласних, районних, міських й сільських органів влади та самоврядування, бізнесу та широких кіл громадськості, зокрема наукові та освітні заклади, неурядові організації тощо. Три категорії зацікавлених сторін. способів залучення зацікавлених сторін відповідно до преференцій, висловлених їх представниками, а також залежно від рівня їх адаптованості до сучасних методологій планування та оволодіння інформаційними технологіями. складання списку всіх зацікавлених взяти участь у розробці та реалізації стратегічного плану. Умови, мета та результат аналізу зацікавлених сторін. Стейкхолдери у процесі стратегічного планування. «Учасники коаліції». Ідентифікація та систематизація основних стейкхолдерів. Чотири головні категорії стейкхолдерів. Групи впливу, що фінансують; менеджери, які керують; службовці, які працюють; економічні партнери.
Тема 6. Формування нової системи планування розвитку регіонів
Загальні засади стратегічного планування територій на сучасному етапі розвитку України. Основи державної політики регіонального розвитку. Місце та роль стратегій розвитку регіону в національній системі документів щодо планування просторового розвитку. Часові рамки стратегії. Участь зацікавлених сторін у стратегічному плануванні.
Тема 7. Етапи розробки та реалізації стратегічного плану розвитку громад
Зовнішні чинники розвитку територіальних громад. Внутрішній потенціал громад. Визначення найбільш стимулюючих та стримуючих факторів розитку на місцевому рівні. Бачення бажаного майбутнього громади. Моделі та сценарії можливого розвитку. Визначення довгострокової мети існування громади. Розроблення довгострокового прогнозу розвитку громади. Першочергові цілі та оперативні завдання розвитку громад. Методи визначення першочергових цілей розвитку громади. SWOT-аналіз. Врахування зовнішніх умов. Визначення оперативних завдань розвитку міста. Порядок розроблення, обговорення і затвердження стратегії. Розробка та впровадження міських цільових програм розвитку галузей. Принципи доброго демократичного врядування Ради Європи. Чинники успішності стратегічного планування місцевого розвитку. Завдання сталого розвитку у сферах управління, економіки, довкілля, соціального розвитку.
Тема 8. Розгляд успішних практик формування та реалізації стратегічних планів в Україні
Всеукраїнська мережа фахівців і практиків з регіонального та місцевого розвитку. Інновації та кращі практики місцевого самоврядування. Успішна реалізація міжнароних проектів та фондів, які надавали і надають підтримку місцевим громадам. Швейцарсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні” – оптимізації системи управління та сприянні ефективному місцевому розвитку в Україні. Муніципальна програма врядування та сталого розвитку – залучення громадян до управління. Проект ЄС/ ПРООН “Місцевий розвиток орієнтований на громаду”. Налагодження співробітництва між громадами, владою та бізнесом за допомогою неурядових міжнародних організацій. Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку – платформа обміну досвідом допомоги громадам знаходити однодумців і кваліфікованих порадників.
- Викладач: Тесленок Ірина