Інформація про курс

Програма вивчення навчальної дисципліни “фізика” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки», освітня програма «Комп’ютерні науки».

Предметом вивчення  навчальної дисципліни «фізика» є закономірності фізичних явищ та їхнє використання для побудови теоретичних моделей.

Програма навчальної дисципліни складається з таких двох змістових модулів:

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Фізика» є формування у студентів базових теоретичних знань та практичних навичок розв’язання фізичних задач, створення у студентів широкої теоретичної підготовки в галузі фізики, що дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватись в потоці науково-технічної інформації та забезпечити їм можливість використання фізичних законів в своєї галузі техніки.

1.2. Завдання: Формування у студентів наукового світогляду i сучасного фізичного мислення, ознайомлення студентів з методами фізичного дослідження, методами розв’язання конкретних задач з різних галузей фізики, формування навичок проведення фізичного експерименту. Формування уміння виділити конкретний фізичний зміст у прикладних задачах майбутньої спеціальності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні отримати, у результаті вивчення навчальної дисципліни:

Загальні компетентності

ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК6. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК9. Здатність працювати в команді.

ЗК10. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК11. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

Фахові компетентності:

СК1. Здатність до математичного формулювання та досліджування математичних моделей.

СК3. Здатність до логічного мислення, побудови логічних висновків.

СК4. (частково) Здатність  до  математичного  формулювання  та  досліджування  неперервних  та  дискретних математичних моделей, обґрунтовування вибору методів і підходів  для  розв’язування  теоретичних  і прикладних задач у галузі комп’ютерних наук, аналізу та інтерпретування.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин, 4 кредитів ЄКТС.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. 

Тема 1.1. Поняття про довірчий інтервал. Дослід Бюфона – де-Млоргана.

Тема 1.2. Початок геометричного методу. Вимірювання часу опускання тягарця.

Тема 1.3. Перше знайомство з лінійною залежністю. Визначення часу життя Всесвіту за Е. Габблом.

Тема 1.4. Як не заплутатися в позначеннях. Визначення в’язкості рідини методом Стокса.

Тема 1.5. Побудова довірчого інтервалу для вільного члена лінійної залежності. Закон Гука. Визначення маси «чорного» тягарця.

Тема 1.6. Побудова довірчого інтервалу для кутового коефіцієнта лінійної залежності. Визначення модуля Юнга. 

Змістовий модуль 2. 

Тема 2.1. «Випрямлення» степеневий залежностей. Закон Стефана-Больцмана.

Тема 2.2. Метод розмірностей. Степеневі випрямляючі координати. Математичний маятник.

Тема 2.3. Побудова випрямляючих координат у загальному випадку. Визначення часу життя лампи розжарювання.

Тема 2.4. Експериментальне доведення гіпотез. Залежність опору напівпровідника від температури.

Тема 2.5. Основні поняття інтелектуального пошуку в базах даних: кластери, тренди та фізичні закони. Закон Дюгонга – Пті.

Тема 2.6. Інтерпретація експериментальних закономірностей. Моделювання електростатичного поля за допомогою електропровідного паперу.

3. Рекомендована література

Базова

1. Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Загальний курс фізики: У 3 т./ За ред. І.М. Кучерука. — 2-ге вид., випр. — К.: Техніка. 2006. Т.1: Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка / І.М. Кучерук, І.Т. Горбачук, П.П.Луцик. — 532 с.

2. Кучерук, І. М. Загальний курс фізики [Текст] : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів: у 3 т. Т. 2 : Електрика і магнетизм / І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик ; за ред. І. М. Кучерука. – 2-ге вид., випр. – Київ : Техніка, 2006. – 452 с. 

3. Соколов Є.П., Лозовенко О.А. Пошук фізичних закономірностей: навчальний комплекс. - Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – 182 с.

Допоміжна

1. Кучерук, І. М. Загальний курс фізики [Текст] : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів: у 3 т. Т. 3 : Оптика. Квантова фізика / І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук ; за ред. І. М. Кучерука. – 2-ге вид., випр. – Київ : Техніка, 2006. – 518 с.

2. Мінаєв Ю.П. Математичний апарат фізики для першокурсників : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.П. Мінаєв. — Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2013. — 200 с.

3. Соколов Є. П. Екзаменаційна фізика. Лекції: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]: в 2 т. / Євгеній Петрович Соколов. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. — Т.1. — 184 с.

4. Соколов Є. П. Екзаменаційна фізика. Лекції: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.]: в 2 т. / Євгеній Петрович Соколов. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009. – Т.2. – 222 с.

Інформаційні ресурси

1. Наукові дослідження та технічні розробки: http://physics.com.ua/

2. The WWW Virtual Library Physics: http://vlib.org/Physics

 4.    Очікувані результати навчання з дисципліни фізика

Результат навчання у загальному вигляді, згідно зі Стандартом спеціальності: Вміння застосовувати знання основних форм і законів абстрактно-логічного мислення, основ методології наукового пізнання, форм і методів вилучення, аналізу, обробки та синтезу інформації (ПР1).

У застосуванні до курсу фізики: розуміння змісту досліджуваних фізичних понять, фізичних величин і законів, принципів і постулатів; вміння пояснювати результати спостережень і експериментів; вміння описувати фундаментальні досвіди, що виявили істотний вплив на розвиток фізики; вміння представляти результати вимірів за допомогою таблиць, графіків і виявляти на цій основі емпіричні залежності; вміння застосовувати отримані знання для розв’язання фізичних, практичних завдань; вміння наводити приклади практичного використання знань, сприймати й самостійно оцінювати інформацію.

5. Засоби та критерії оцінювання успішності навчання

Для студентів денної форми навчання: перевірка залишкових знань, захист лабораторних робот, перевірка обов’язкового домашнього завдання, короткотривалі тестування, дві аудиторні контрольні роботи.

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою. Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.