В Україні наукова діяльність регламентується Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який є основою цілеспрямованої політики в забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Соціальна трансформація, що відбувається в останні десятиріччя у країні, загострила старі та спричинила нові соціальні проблеми. В умовах сьогодення соціальна робота оновлюється, потребує пошуку, корекції технологій роботи спеціалістів відповідно до типу середовища, особливостей ситуацій, запитів клієнтів відповідних установ. Саме тому зростають вимоги до підготовки кадрів, що вимагають якісно нового теоретичного і методичного забезпечення науково-дослідної діяльності. Формування дослідних навичок є невід'ємною складовою підготовки соціальних працівників у вищій школі. Вирішенню цього завдання сприяє курс «Основи наукових досліджень».

Пропоновані рекомендації для студентів другого курсу ставлять за мету окреслити вузлові теоретичні і прикладні питання навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень».

Мета курсу полягає у підготовці студентів до організації та проведення самостійного, наукового соціально – педагогічного дослідження. Оволодіння методикою і методами дослідження сприяє розвиткові раціонального творчого мислення, оптимальної організації наукової діяльності студентської молоді.

Мета: засвоєння в систематизованій формі основних понять науки та наукометрії, методології, методів і засобів організації наукових досліджень, виконання наукових робіт, етапів формулювання, розв’язання та аналізу пріоритетних задач комп’ютерної інженерії.

Завдання, що постають перед студентом у ході вивчення курсу:

 ознайомлення з сучасними методологічними концепціями наукового пізнання, розуміння їх сильних та слабких моментів для подальшого використання у власних наукових розробках;

 ознайомлення з основами методики наукових досліджень та вміння їх застосування в науковій практиці;

 формування цілісного бачення науково-дослідницького процесу;

 придбання власної методологічної позиції у науці на науково-дослідному шляху;

 вдосконалення вмінь у здійсненні інформаційного пошуку, у доборі й опрацюванні наукової інформації, у виборі об’єкту та суб’єкту дослідження, у формулюванні мети та завдань дослідження та розробки висновків.

Результати навчання (компетентності)

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності – здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних

джерел; визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків; здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальні, фахові компетентності – знання і розуміння сутності, значення і видів соціальної роботи та основних її напрямів (психологічного, соціально-педагогічного, юридичного, економічного, медичного); здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади; здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з соціальними об’єктами в польових і лабораторних умовах.