Інноваційна активність економіки набула характер центрального соціально-економічного процесу у розвинених країнах. Зміни факторів виробництва виявляються у зростанні їх інформаційній, інтелектуальній і інноваційній складових. Ці тенденції тісно пов’язані з трансформацією форм і методів організації суб’єктів економіки і управління ними. Необхідність інноваційного розвитку виробництва пред’являє нові вимоги до змісту, організації, формам і методам управлінської діяльності. Вона диктує появу особливого типу менеджменту, який направлений на управління процесами оновлення усіх елементів виробничих систем