Комп’ютерні системи

Предметом вивчення навчальної дисципліни є архітектура, апаратне та програмне забезпечення, а також різноманітні інтерфейси сучасних комп'ютерних систем.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – Програмування, Комп’ютерна логіка, Архітектура комп’ютерів, Системне програмування, Системне програмне забезпечення, Технології проектування комп’ютерних систем; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – Паралельні та розподілені обчислення, Комп’ютерні мережі, Інженерія програмного забезпечення, Організація баз даних, Захист інформації у комп’ютерних системах.

Мета та завдання навчальної дисципліни
1. Метою викладання навчальної дисципліни ― Комп’ютерні системи ‖ є формування у студентів базових теоретичних знань та практичних навичок з основ роботи сучасних комп'ютерних систем.
2. Основними завданнями вивчення дисципліни ― Комп’ютерні системи ‖ є вивчення різноманітних сучасних комп'ютерних систем та прикладного програмного забезпечення, яке забезпечує їх функціонування.
3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні отримати, у результаті вивчення навчальної дисципліни:
загальні компетентності:
Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу (Z1);
Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (Z2);
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (Z3);
Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми (Z7);

фахові компетентності:
Здатність створювати прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем (Р3);
Здатність проектувати, впроваджувати та обслуговувати комп’ютерні системи різного виду та призначення (Р6);
Здатність брати участь у роботах з впровадження комп’ютерних систем, введення їх до експлуатації на об’єктах різного призначення (Р8);
Здатність проектувати системи та їхні компоненти з урахуванням усіх аспектів їх життєвого циклу та поставленої задачі (Р14);