Освітній компонент спрямований на формування у здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про системний підхід як універсальний метод наукового пізнання та управління складними об’єктами. У процесі вивчення дисципліни розглядаються основи теорії систем, типологія та класифікація систем, принципи системного мислення, методологія системного аналізу та моделювання. Особлива увага приділяється аналізу взаємозв’язків між елементами системи, структурно-функціональним характеристикам, процесам адаптації, керованості та стійкості систем.

Дисципліна формує навички виявлення, опису та оцінювання системних властивостей соціальних, економічних і політичних процесів, а також здатність застосовувати системний підхід до розв’язання практичних управлінських та аналітичних завдань.