Практика студентів юридичного факультету Національного університету «Запорізька політехніка» (далі – НУ «Запорізька політехніка») є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців в університеті. Вона проводиться відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 1993 р. № 93), Положення про проведення практики студентів НУ «Запорізька політехніка», затверджено наказом ректора від 30 серпня 2019 р. № 238, інших нормативних актів, що регулюють процес проходження практики студентами.

Метою практики є закріплення теоретичних знань, отриманих здобувачами вищої освіти за час навчання, формування у них професійних умінь за відповідною спеціальністю для прийняття самостійних рішень у конкретних умовах роботи, виховання потреби систематично поновлювати свої знання для підтримання власної конкурентоспроможності на сучасному ринку праці. Практика здобувачів вищої освіти передбачає безперервність та послідовність її проведення для одержання практичних знань і вмінь відповідно до різних освітньо-професійних (освітньо-кваліфікаційних) рівнів.

Особливе місце в системі практичної підготовки здобувачів вищої освіти посідає виробнича практика магістрів. Будучи завершальною в процесі другого (магістерського) рівня навчання, вона передбачає вже не стільки закріплення і поглиблення теоретичних знань, спостереження й аналіз різних аспектів діяльності правників-практиків, набуття певних умінь та навиків опосередковано, а впровадження сформованих вже певних професійних умінь за відповідною спеціальністю в правничій діяльності, для прийняття самостійних професійних рішень у конкретних виробничих умовах.

Базами виробничої правничої практики є, як правило, суди, підрозділи прокуратури, адвокатури, нотаріату, юстиції, національної поліції, служби безпеки, юридичні підрозділи органів державної влади та самоврядування на місцях, державних підприємств та приватних компаній, фірм тощо, а також вищі заклади освіти правового профілю, де повинні пройти виробничу практику студенти-магістри, що мають бажання поступати в аспірантуру або ж працювати на посадах викладача правових дисциплін. Бази практики сприяють інформаційному забезпеченню студентів-практикантів, надають місця для проходження практики, створюють необхідні умови для формування відповідних практичних навиків та компетенцій з обраної спеціальності.

Зміст виробничої практики у магістрів визначається з урахуванням того, що вони пройшли вже кілька етапів практики: навчальну (ознайомчу) та двох виробничих практик (після 3 та 4 курсів) на бакалаврському рівні підготовки. Якщо для навчальної практики метою було ознайомлення студентів зі специфікою майбутньої спеціальності, отримання первинних професійних знань та умінь із деяких загально-професійних та спеціальних дисциплін, а для виробничої-бакалаврської – поєднання теоретичних знань та певних практичних навиків, то у виробничій практиці для магістрів головний акцент робиться на прийняття самостійних рішень у конкретних умовах роботи та підтримання власної конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Метою виробничої практики є зміцнення нових теоретичних знань, одержаних здобувачами освіти в процесі магістерської підготовки, закріплення формування інтегральної компетенції, здатність розв’язувати задачі дослідницького та інноваційного характеру у сфері права.

Програма виробничої практики складена відповідно до стандарту вищої освіти спеціальності D8 Право для другого (магістерського) рівня вищої освіти, наказ Міністерства освіти № 643 від 20.07.2022.

  Основними завданнями виробничої практики є:

– поглиблення теоретичних знань, отриманих магістрами в процесі вивчення повного циклу теоретичних дисциплін;

– формування завершених практичних навичок шляхом вчинення певних конкретних правових дій в межах бази практики: органах, установах, організаціях, службах тощо;

– набуття магістрами необхідного для входження в самостійну трудову діяльність за фахом професійного досвіду та формування комплексу загальних та спеціальних компетентностей для роботи за обраною спеціальністю.

 Характеристика виробничої практики

 інтегральна компетентність :

Здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері права.

 загальні компетентності :

ЗК3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК4. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК8. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).

 фахові компетентності:

 СК1. Здатність застосовувати принципи верховенства права для розв’язання складних задач і проблем, у тому числі, у ситуаціях правової невизначеності.

СК4. Здатність оцінювати взаємодію міжнародного права та міжнародних правових систем з правовою системою України.

СК5. Здатність використовувати сучасні правові доктрини та принципи у правотворчості та в процесі застосовування інститутів публічного і приватного права, а також кримінальної юстиції.

СК6. Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію.

СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур судочинства в Україні.

СК8. Здатність застосовувати медіацію та інші правові інструменти альтернативного позасудового розгляду та вирішення правових спорів.

СК10. Здатність ухвалювати рішення у ситуаціях, що вимагають системного, логічного та функціонального тлумачення норм права, а також розуміння особливостей практики їх застосування.

СК11. Здатність критично оцінювати ефективність представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнтів.

СК12. Здатність утверджувати етичні стандарти правничої діяльності, стандарти професійної незалежності та відповідальності правника.

СК13. Здатність доносити до фахівців і нефахівців у сфері права інформацію, ідеї, зміст проблем та характер оптимальних рішень з належною аргументацією.

 очікувані програмні результати навчання :

 РН 2. Співвідносити сучасну систему цивілізаційних цінностей з правовими цінностями, принципами та професійними етичними стандартами.

РН 3. Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження.

РН 6. Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи.

РН 7. Дискутувати зі складних правових проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання.

РН 8. Оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності.

РН 9. Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні технології у наданні правничих послуг.

РН 11. Використовувати передові знання і методики у процесі правотворення та правозастосування інститутів публічного та приватного права і кримінальної юстиції.

РН 13. Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів.

РН 14. Обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях правозастосування.

РН 15. Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування.

РН 17. Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності.