Дисципліна створює теоретично-практичний фундамент загальної підготовки студента- архітектора, що складається з поняття про загальні закони теоретичної механіки, основні поняття опору матеріалів та вивчення основ методики розрахунку як окремих елементів будівельних конструкцій так і просторових конструкцій; з надання здатності студентам поділяти складні конструкції на окремі складові елементи для розрахунку, а також визначати напружено-деформований стан елементу та проводити розрахунок, метою якого є визначення внутрішніх зусиль, що надає можливості проводити аналіз конструктивної схеми будівлі або споруди щоб знати і розуміти особливості використання різних типів конструкцій та їх елементів, вміти їх розраховувати в архітектурному проектуванні, навчитися обирати архітектурні рішення за результатами розрахунків, оцінювати і вибирати оптимальні варіанти розробки конструкцій та їх систем.