Висока медико-соціальна значимість проблеми патології шлунково-кишкового тракту й гепатобіліарної системи визначається широкою
розповсюдженістю цих захворювань незалежно від вікової категорії та знижує якість життя громадян нашої держави. Зокрема хронічні форми гастроентерологічних захворювань часто призводять до тривалої непрацездатності й інвалідності населення, потребують великих прямих і непрямих витрат, що несуть значний економічний збиток суспільству. Поряд із цим, виникає проблема і порушення енергетичних та біохімічних процесів перетворення речовин, які забезпечують життєдіяльність та здоров’я організму.
За сучасними уявленнями, поряд з медикаментозною терапією, в системі відновлення здоров’я хворих гастроентерологічного профілю, значна роль належить і фізичній терапії, яка дозволяє покращити загальний стан пацієнтів та попередити виникнення ускладнень з боку інших органів та систем. Головним призначенням дисципліни «Фізична терапія в гастроентерології та при порушеннях обміну речовин» є сприяти покращенню здоров’ю населення та підвисити якість життя громадян.