На університет покладається відповідальність за цілеспрямоване стимулювання у здобувачів освіти ціннісного ставлення до власного здоров’я, систематичний розвиток адекватних реакцій на різноманітні чинники для життя.
Доконечною є потреба створення безпечних умов для життєдіяльності здобувачів освіти, проведення якісного освітнього процесу, пошук оптимальних засобів з метою реалізації завдань охорони і збереження їхнього життя.
Перед усім важливим є з’ясування сутності складників комплексного поняття «БЕЗПЕКА».
БЕЗПЕКА - це поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників (стану, обставин, ситуацій та ін.) які сприяють збереженню здатності здобувача освіти повноцінно жити і розвиватися. Відповідно, безпечне середовище означає нормальні умови людини і природного середовища, позбавлені від впливу шкідливих чинників.
Довкілля є безпечним, якщо воно не загрожує життю і не погіршує стан здоров’я особистості.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ - це захист здоров’я та життя людини і середовища, її проживання від небезпек.
ФІЗИЧНА БЕЗПЕКА - дотримання людиною правил поводження з вогнем, на вулиці, на воді, з небезпечними речовинами, речами у побуті, з тваринами, отруйними рослинами.
СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА - налагодження взаємовідносин молодої людини з дорослими та однолітками, нормалізація спілкування задля запобігання виникненню конфліктів, стресів, образ, приниження, залякування, покарання, репресій, насилля різного роду тощо.
ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА - збереження стабільності самопочуття і повсякденного життя людини, задоволення особистісних потреб, забезпечення емоційного комфорту, впевненості у благополуччі, відчуття захищеності, відсутність загроз для людини.
Формула безпеки життєдія льності має таке тлумачення: передбач ати небезпеку, по
можливості уникати її, а за потреби - діяти.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПОКЛ ИКАНА виявляти та ідентифікувати небезпечні та шкідливі чинники, визначати їх безпечний рівень, розробляти методи та засоби захисту від їхньої дії, а також застосовувати засоби для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Навчально-виховний процес спрямований на формування у здобувачів освіти основ безпеки життєдіяльності, передбачає розвиток у них свідомого розуміння і ціннісного ставлення до власного життя і здоров’я; надання їм знань про можливу небезпеку природного і техногенного характеру (цивільний захист та надзвичайні ситуації); формування поняття про стихійні явища природи, ознайомлення з причиною їх виникнення, характерними ознаками, негативними наслідками (людина і природа); стимулювання відчуття небезпеки щодо вогню й електричного струму, формування вміння дотримуватися правил протипожежної безпеки (пожежна безпека); прищеплення вміння обережно поводитися з ліками та хімічними речовинами, надання знань про небезпечні для життя людини отруйні рослини (особиста безпека); культивування вміння надавати першу допомогу собі та іншим людям у разі травми, небезпечної ситуації (людина на вулицях міста); правильно поводитися під час загрозливих для життя обставин; формування гуманного ставлення до людей, які потрапили в біду; розвиток упевненості в благополуччі; забезпечення гарного самопочуття людини, зняття соціального напруження (здоров’я людини, емоції та конфлікти).
Перелічені вище напрямки освітнього процесу полягають у створенні безпечних умов середовища для життєдіяльності людей.