Информация о курсе

У системі вищої освіти правоохоронної діяльності значне місце належить кримінологічним знанням, з якими повинен ознайомитися здобувач вищої освіти – правоохоронець. Кримінологія займає провідне місце у професійній підготовці співробітників органів внутрішніх справ і оперативних підрозділів, слідчих, дізнавачів, прокурорів, адвокатів, суддів, правоохоронців та юристів іншого профілю. Пояснення криється в тому, що в цей час у протидії кримінально протиправним, зокрема злочинним посяганням недостатньо знати правила кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі злочинів і призначення покарання за їх вчинення, треба не тільки бути навченим процесуальним і криміналістичним правилам розкриття кримінальних правопорушень, зокрема злочинів, розслідування та розгляду кримінальних проваджень (справ). Практичний співробітник правоохоронного органу, крім цього, повинен бути «озброєний» методикою, прийомами виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, у тому числі злочинів, брати активну участь у межах своєї компетенції в розробці та реалізації заходів щодо їх попередження. В противному разі працівники кримінальної юстиції не повною мірою, однобічно виконують покладені на них обов’язки щодо протидії злочинності. Слід підкреслити і ту обставину, що вивчення такої складної комплексної науки, якою є кримінологія, вимагає від здобувачів вищої освіти знання окремих положень філософії, соціології, психології, педагогіки та інших суспільних наук, що істотно розширить професійний і загальний кругозір майбутнього правоохоронця, який повинен володіти різноманітними знаннями. Цьому також сприяє вивчення кримінології.

Метою вивчення дисципліни є формування кваліфікованих спеціалістів здатних на рівні сучасних вимог держави протидіяти злочинності на користь національним інтересам України.

Завдання навчальної дисципліни вивчення показників злочинності в Україні, її детермінантів, головних напрямків кримінологічних досліджень на сучасному етапі, кримінологічної характеристики окремих видів злочинності; вивчення нормативно-правових актів щодо попередження злочинності та застосування їх у практичній діяльності; опанування необхідною науково-методологічною базою, що забезпечує знання існуючих проблем кримінології, шляхів розв’язання спірних положень, самовдосконалення фахового рівня; формування досконалих навичок щодо прийняття обґрунтованих і законних рішень щодо попередження злочинності; розвиток правової свідомості як передумови для опанування національного законодавства; формування правової культури фахівця української держави в сфері правоохоронної діяльності, почуття відповідальності перед людиною, суспільством та державою.

Інтегральна компетентність: здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері правоохоронної діяльності.

Загальні компетентності:

ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК8. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

Фахові компетентності:

СК6. Здатність у межах своєї компетенції забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особи та суспільства, протидіяти нелегальній (незаконній) міграції, тероризму та торгівлі людьми, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів.

СК10. Здатність до аналізу та оцінки причин, умов та факторів, що впливають на вчинення кримінальних правопорушень.

СК11. Здатність визначати особу правопорушника, аналізувати кількісні та якісні показники злочинності.

СК18. Здатність вживати заходів з метою запобігання, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального правопорушення.

Очікувані програмні результати навчання:

РН5. Розробляти тексти, документи з питань професійної діяльності, вільно спілкуватися українською мовою.

PH16. Застосовувати превентивні та примусові заходи, спрямовані на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб, публічному (громадському) порядку та безпеці, майну, законним інтересам держави, які виникли (або можуть виникнути) внаслідок учинення кримінальних або адміністративних правопорушень.

PH17. Використовувати методи та засоби забезпечення публічної (громадської) безпеки та порядку, протидії злочинності, дотримуватися прав і свобод людини і громадянина, здійснювати заходи щодо попередження та припинення нелегальної (незаконної) міграції та інших загроз національній безпеці держави.

РН22. Оцінювати оперативну (бойову) обстановку, рівень потенційних загроз та викликів, прогнозувати їх розвиток, застосовувати тактичні методи превентивного та силового втручання для запобігання та припинення правопорушень, усунення загроз внутрішньому безпековому середовищу, державному суверенітету та територіальній цілісності держави, у тому числі у взаємодії з іншими уповноваженими на це органами та громадою.

РН23. Здійснювати заходи з виявлення, запобігання, припинення та документування правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України, через законодавче забезпечення прав і свобод громадян, які знаходяться на окупованих територіях, правове забезпечення протидії колабораціонізму, відновлення правосуддя, підвищення рівня сприйняття закону населенням.