Навчальна дисципліна «Кримінальне право» укладена відповідно до освітньої програми підготовки бакалавра з галузі знань 26 Цивільна безпека, за спеціальністю 262 Правоохоронна діяльність і охоплює основні положення законодавства України про кримінальну відповідальність, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальне право належить до числа нормативних навчальних дисциплін у програмі підготовки юриста. Воно вивчає законодавство, практику та науку про кримінальне правопорушення і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Кримінальне право структурно розподіляється на дві тісно взаємопов’язані частини - Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається із сукупності виданих Верховною Радою норм, що утворюють певну систему. В цих нормах містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються кримінальними правопорушеннями, та встановлені певні види і міри покарань за їх вчинення.

Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті та юридичного змісту закону про кримінальну відповідальність, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування. У процесі вивчення кримінального права здобувачі вищої освіти набувають знання про зміст і тенденції розвитку правової системи України й інших держав, роль права в реалізації соціально-економічних перетворень у суспільстві, про заходи кримінально-правового запобігання кримінальним правопорушенням.

Інтегральна компетентність: Здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері правоохоронної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів правоохоронної діяльності і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності: ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК4. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК6. Усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем. ЗК7. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК8. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК9. Здатність працювати в команді. ЗК10. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. ЗК11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Фахові компетентності: СК1. Усвідомлення функцій держави, форм реалізації цих функцій, правових основ правоохоронної діяльності; дотримання основних принципів реалізації правоохоронної функції держави. СК2. Здатність організовувати нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері правоохоронної діяльності. СК3. Здатність професійно оперувати категоріально-понятійним апаратом права і правоохоронної діяльності. СК4. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань та навичок у професійній діяльності. СК5. Здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати правову інформацію з різних джерел. СК6. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації. СК7. Здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості та суспільства, протидіяти нелегальній (незаконній) міграції,тероризму та торгівлі людьми. СК8. Здатність ефективно забезпечувати публічну безпеку та порядку. СК9. Здатність ефективно застосовувати сучасні техніку і технології захисту людини, матеріальних цінностей і суспільних відносин від проявів криміногенної обстановки та обґрунтовувати вибір засобів та систем захисту людини і суспільних відносин. СК10. Здатність визначати належні та придатні для юридичного аналізу факти. СК11. Здатність до аналізу та оцінки ризиків що впливають на вчинення адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів (проступків). СК12. Здатність систематизувати закономірності злочинності, визначати особу злочинця, причини і умови злочинності та її окремих видів, реалізовувати напрями і заходи її запобігання. СК13. Здатність забезпечувати охорону об’єктів державної власності, державну охорону органів державної влади України та безпеку взятих під захист осіб, охорону фізичних осіб та об’єктів приватної і комунальної власності. СК16. Здатність у передбачених законом випадках застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю, тактичні прийоми під час службової діяльності в разі отримання інформації чи безпосереднього виявлення ознак правопорушення перебуваючи на місці події та в інших службових ситуаціях, а також здатність надавати домедичну допомогу. СК17. Здатність здійснювати контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система. СК18. Здатність забезпечувати кібербезпеку, економічну та інформаційну безпеку держави, об’єктів критичної інфраструктури. СК19. Здатність забезпечувати охорону державної таємниці та працювати з носіями інформації з обмеженим доступом. СК20. Здатність вживати заходів з метою запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб та публічній безпеці.