Метою навчальної дисципліни «Методологія юридичного дослідження» є формування цілісного уявлення про методологію юридичного дослідження та набуття відповідних навичок і вмінь використання методологічного інструментарію юридичної науки при дослідженні державно-правових явищ.

Основними завданнями навчальної дисципліни «Методологія юридичного дослідження» є:

– визначення місця і ролі методології в системі наукового пізнання;

– розкриття змісту поняття «методологія юридичного дослідження»;

– визначення структури методології юридичної науки;

– вивчення основних методологічних засобів пізнання державно-правових явищ;

– набуття вмінь та навичок застосування одержаних знань в процесі пізнання державно-правових явищ з окремих юридичних наук.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати такі

загальні компетентності:

– здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу та синтезу отриманих знань;

– знання і розуміння предмета пізнання, здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

– уміння планувати і організовувати свою роботу в процесі навчання;.

– навички збору і аналізу інформації з правових джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;

– уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій дискусії;

– здатність комунікувати як усно, так і письмово різними мовами насамперед у професійній сфері, цінувати і поважати різноманітність та мультикультурність;

– вміння працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність у процесі навчання;

– здатність бути критичним і самокритичним, визнавати та виправляти власні помилки.

фахові компетентності:

– спеціалізовані концептуальні знання у сфері право- і державо розуміння;

– знання предмету, інституціонального змісту та теоретичних особливостей пізнання основних галузей права;

– знання структури та змісту методології пізнання державно-правових явищ;

– вміння логічного, критичного і системного аналізу джерел, розуміння їх правового характеру і значення.

– навички застосування різноманітних методів та підходів у пізнанні державно-правових явищ;

– здатність аналізувати та узагальнити сучасні наукові здобутки у сфері права, які слугують теоретико-методологічною основою для оригінального мислення та проведення правових досліджень;

– здатність інтегрувати соціальні і правові знання та розв’язувати складні пізнавальні задачі в міжисциплінарних контекстах;

– здатність визначити та сформулювати методологічні основи дисертаційного дослідження.

Очікувані програмні результати навчання:

– знати основи теорії пізнання (гносеології) та загальні риси і особливості наукового пізнання;

– знати різні підходи до розуміння права;

– уміти визначити об’єкт та предмет тієї чи іншої галузі права або юридичної наукової дисципліни;

– уміти системно визначити сукупність методів пізнання для дослідження відповідного правового предмету;

– вміти аналізувати та інтерпретувати результати наукових досліджень, інтегрувати соціальні і правові знання та розв’язувати складні пізнавальні задачі в міжисциплінарних контекстах.

– оволодіти загальними засадами методології професійної практичної діяльності для викладацької та подальшої наукової діяльності.