У системі вищої освіти правоохоронної діяльності значне місце належить кримінологічним знанням, з якими повинен ознайомитися здобувач вищої освіти – правоохоронець. «Теорія злочинності» займає провідне місце у професійній підготовці співробітників органів внутрішніх справ і оперативних підрозділів, слідчих, дізнавачів, прокурорів, адвокатів, суддів, правоохоронців та юристів іншого профілю. Пояснення криється в тому, що в цей час у протидії кримінально протиправним, зокрема злочинним посяганням недостатньо знати правила кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі злочинів і призначення покарання за їх вчинення, треба не тільки бути навченим процесуальним і криміналістичним правилам розкриття кримінальних правопорушень, зокрема злочинів, розслідування та розгляду кримінальних проваджень (справ). Практичний співробітник правоохоронного органу, крім цього, повинен бути «озброєний» методикою, прийомами виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, у тому числі злочинів, брати активну участь у межах своєї компетенції в розробці та реалізації заходів щодо їх попередження. В противному разі працівники кримінальної юстиції не повною мірою, однобічно виконують покладені на них обов’язки щодо протидії злочинності. Слід підкреслити і ту обставину, що вивчення такої складної комплексної науки, якою є теорія злочинності, вимагає від здобувачів вищої освіти знання окремих положень філософії, соціології, психології, педагогіки та інших суспільних наук, що істотно розширить професійний і загальний кругозір правоохоронця, який повинен володіти різноманітними знаннями. Цьому також сприяє вивчення теорії злочинності.
Метою вивчення дисципліни є формування кваліфікованих спеціалістів здатних на рівні сучасних вимог держави протидіяти злочинності на користь національним інтересам України.
Завдання проаналізувати історичний розвиток уявлення про злочинність у радянській і пострадянській науці; розкрити методологічні підходи до вивчення злочинності; визначити межі пізнання злочинності у сучасній вітчизняній науці; сформулювати сучасне визначення злочинності; розглянути прояви злочинності та їх кримінологічну класифікацію; розкрити кількісно-якісні показники злочинності для визначення інформаційної моделі злочинності; визначити поняття «ціна злочинності», розкрити його зміст; надати кримінологічну характеристику певних видів злочинності.
Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері правоохоронної діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності: ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК4. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. ЗК5. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК6. Усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем. ЗК7. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК8. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК9. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК10. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
Фахові компетентності: СК1. Здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності. СК2. Здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків. СК3. Здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення. СК4. Спроможність організовувати і керувати діяльністю підрозділів, створених для виконання завдань у сфері правоохоронної діяльності. СК5. Здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності. СК9. Здатність обирати оптимальні методи й засоби забезпечення публічної безпеки і порядку. СК10. Здатність аналізувати, оцінювати й застосовувати сучасні інформаційні технології під час рішення професійних завдань. СК11. Здатність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань правоохоронної діяльності. СК12. Здатність до використання технічних приладів та спеціальних засобів, інформаційно-пошукових систем та баз даних, спеціальної техніки, оперативних та оперативно-технічних засобів, здійснення оперативно-розшукової діяльності. СК15. Здатність вживати заходів з метою запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, заходів, спрямованих на усунення загроз приватним та публічним інтересам людини й держави.
Результати навчання: РН1. Зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців; зокрема, під час публічних виступів, дискусій, проведення занять. РН2. Координувати діяльність суб’єктів забезпечення публічної безпеки і порядку, а також здійснювати взаємодію з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань правоохоронної діяльності. РН3. Організовувати та керувати діяльністю підрозділів, які здійснюють правоохоронну діяльність. РН4. Узагальнювати практичні результати роботи і пропонувати нові рішення, з урахуванням цілей, обмежень, правових, соціальних, економічних та етичних аспектів. РН5. Аналізувати умови і причини вчинення правопорушень, визначати шляхи їх усунення. РН7. Оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт у процесі управління правоохоронним підрозділом в різних умовах обстановки, а також розробляти відповідні аналітичні та інформаційні матеріали, робити усні та письмові звіти та доповіді. РН8. Забезпечувати законність та правопорядок, захист прав та інтересів особистості, суспільства, держави з використанням ефективних методів й засобів забезпечення публічної безпеки і порядку в межах виконання своїх посадових обов’язків. РН9. Використовувати у професійній діяльності сучасні інформаційні технології, бази даних та стандартне і спеціалізоване програмне забезпечення. РН11. Розробляти та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності. РН12. Надавати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності. РН13. Відшуковувати необхідну інформацію в спеціальній літературі, базах даних, інших джерелах інформації, аналізувати та об’єктивно оцінювати інформацію. РН14. Розробляти та управляти проектами у сфері правоохоронної діяльності та з дотичних міждисциплінарних напрямів, аналізувати вимоги, визначати цілі, завдання, ресурси, строки, виконавців. РН15. Модифікувати основні методи та засоби забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку. РН16. Використовувати сучасні методи і засоби системного аналізу, імітаційного моделювання, збирання та оброблення інформації для аналізу варіантів і прийняття рішень при виконанні професійних завдань. РН17. Розуміти основи забезпечення національної безпеки, особливості застосування спеціальних засобів (вогнепальної зброї, спеціальних засобів, засобів фізичної сили); технології захисту даних, методи обробки, накопичення та оцінювання інформації; інформаційно-аналітичної роботи, бази даних (в тому числі міжвідомчі та міжнародні); оперативні та оперативно-технічні засоби, здійснення оперативно-розшукової діяльності). РН18. Мати навички вирішення завдань у складі міжвідомчих органів з проблем забезпечення безпеки та підтримання правопорядку. РН19. Аналізувати обстановку, рівень потенційних загроз та викликів, прогнозувати розвиток дій правопорушників, вживати заходів з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень.
- Teacher: Дмитро Шиян