Бурхливий розвиток психології, що відбувався у ХХ ст., був обумовлений запитами практики та інтересом до психології з боку інших наук, перш за все суспільних.
Одним з наслідків цього є те, що психологія, розвиваючись у власних рамках і залишаючись самостійною наукою, все більш активно та плідно розвивається у контактах з іншими науками. Така тенденція призводить до того, що виникають численні прикладні психологічні галузі, серед яких одне з провідних місць займає юридична психологія.
Складовою частиною (яку ще інколи називають напрямком) сучасної юридичної психології, є кримінальна психологія. Вона виникла і активно розвивається на межі психології та правознавства, зокрема, кримінології та кримінального права.
Кримінальна психологія вивчає, пояснює та прогнозує психологічні аспекти, пов’язані зі злочинністю. Коротко – це психологія злочинності.
Метою вивчення дисципліни є: формування компетентності щодо історії, сучасного стану та перспектив розвитку кримінальної психології, особистості та групи як суб’єктів кримінального правопорушення.
Необхідність вивчення кримінальної психології обумовлена тим, що один із основних напрямів діяльності практичного психолога передбачає використання психологічних знань щодо попередження і припинення злочинів, впливу на злочинність як кримінально-психологічне явище.
В результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні:
знати:
- предмет та основні завдання кримінальної психології;
- психологічні аспекти злочинності та злочину;
- психологічні особливості суб’єктів злочинної діяльності, профілактики і припинення злочинів.
уміти:
- здійснювати психологічний аналіз різних видів злочину;
- складати психологічну характеристику окремих суб’єктів злочину;
- формулювати психологічні рекомендації щодо ефективного попередження і припинення злочину.
- Teacher: Тетяна Сокур