Мета курсу: формування у студентів базових теоретичних знань та практичних навичок дослідження електромагнітних перехідних процесів, застосування математичних методів в розрахунках електромагнітних перехідних процесів.

Завдання курсу: глибоке засвоєння студентами знань з причин  виникнення електромагнітних перехідних процесів та їх фізичної природи і як впливають координати перехідних процесів на роботу електроенергетичної системи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

основи теорії електромагнітних перехідних процесів;

математичні моделі основних силових елементів енергосистеми;

методи розрахунку електромагнітних перехідних процесів;

особливості протікання електромагнітних перехідних процесів в синхронних генераторах, трансформаторах, довгих лініях, передачах постійного струму та в інших елементах енергосистеми та методи їх аналізу з застосуванням сучасного математичного апарату;

методи та алгоритми розрахунку струмів короткого замикання в розгалужених високовольтних мережах, в розподільчих мережах та системах електропостачання;

алгоритми розрахунку у фазових та симетричних координатах несиметричних коротких замикань та складних видів пошкоджень.

 вміти:

формувати математичні моделі елементів енергосистеми та будувати на їх основі відповідні схеми заміщення у фазових та симетричних координатах;

визначати параметри елементів схеми;

вибирати методи розрахунку, адекватні поставленій задачі;

розраховувати електромагнітні перехідні процеси, передусім струми короткого замикання, з використанням ЕОМ;

враховувати під час розрахунку складні взаємоіндуктивні зв'язки, зміну коефіцієнтів трансформації трансформаторів, пристрої регулювання напруги, кути зсуву між ЕРС генераторів, нелінійні характеристики елементів схеми тощо;

аналізувати отримані результати та давати їм відповідну фізичну інтерпретацію;

будувати векторні діаграми, криві спаду струму короткого замикання та епюри напруг;

оцінювати до яких похибок можуть призвести ті чи інші припущення та спрощення.