Мета курсу - вивчення ґенези архітектури, містобудування і мистецтва на прикладах світових шедеврів; вивчення теоретичних засад архітектури і мистецтва; вивчення творчих методів відомих митців.

Розглядаються не тільки типологічні або стилістичні особливості кожної епохи, але й генетична і соціальна спадкоємність, що рухається у загальному потоці. Історія мистецтва, архітектури та містобудування розглядається як єдина складова художньої культури. У складі мистецтв вивчається образотворче мистецтво.  Містобудування розглядається як обов’язкова складова архітектури, що ґрунтується на спільних теоретичних засадах.

Курс має міждисциплінарні зв’язки з курсами, що входять до блоку „Теорія архітектурного проектування”: „Типологія будівель та споруд”, „Основи містобудування” і дає матеріал для архітектурного проектування, вправ та клаузур, що супроводжують все навчання.

Для викладення курсу проводиться відбір ключових періодів історії архітектури і мистецтва, що мали найбільш ґрунтовний вплив на розвиток архітектури в контексті загальної культури. Пам’ятки цих періодів аналізуються особливо ретельно з деталізацією і посиланням суміжні науки.

Завдання курсу:

дати студенту знання про головні історико-культурні події у всесвітній історії мистецтва, архітектури і містобудування;

показати їх як аспекти закономірного генезису культури, як єдиний процес, де мистецтво, архітектура і містобудування є ланками у загальному культурному процесі розвитку людства;

дати розуміння мистецтва, архітектури і містобудування як культурного феномена, функції соціально-економічних, природно-екологічних і психологічних факторів;

навчити студента професійній аналітичній оцінці твору архітектури, вмінню ідентифікувати твір з певною епохою, майстром, стилем, філософською і науковою концепцією.

Програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки бакалаврів.