Історія світової художньої культури

Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія світової художньої культури» складена на підставі  освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідними напрямами підготовки бакалаврів                               

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є процес розвитку світової культури з давніх часів до сьогодення. 

Міждисциплінарні зв’язки:  культурологія, історія української культури, історія мистецтва та архітектури, релігієзнавство, історія світової    літератури, історія світової  культури, філософія, естетика, етика

Метою вивчення курсу «Історія світової художньої культури» є засвоєння студентами знань з історії основних видів мистецтв, опанування ними магістральних напрямків розвитку художньої культури світу. Викладання дисципліни спрямоване на формування групи загальногуманітарних компетенцій. Курс з вивчення світової художньої культури також спрямований на те, щоб сприяти розвитку аналітичного і художнього мислення студента, допомогти виробити власну неупереджену оцінку складних процесів сучасного культурно-мистецького життя України та світу. Курс побудований з урахуванням новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної мистецької науки, у ньому акцентується увага на нових концептуальних оцінках ключових явищ багатовікової історії світової художньої культури.

1.2. Завданням вивчення дисципліни «Історія світової художньої культури» є:

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні отримати, у результаті вивчення навчальної дисципліни:

загальні компетентності:

К3.01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності

К3.02. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

  К3.04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К3.05. Здатність працювати в команді.

К3.07. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

 

Компетентності за дисципліною: 

  – знання специфіки виражальних засобів різних видів мистецтв;

– знання основних культурно-історичні епох, стилів, напрямів і національні мистецьких шкіл та їхні духовні, моральні й естетичні домінанти;    – розуміння ідейних та естетичних причин появи та зміни творчих методів, їх взаємозв’язок на духовному та художньому рівні;

– особливості художньої мови, комунікативних кодів мистецьких феноменів загальносвітового значення.