МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з проходження та захисту навчально-ознайомчої практики

для студентів І курсу, що навчаються за

спеціальністю 133 Галузеве машинобудування

(спеціалізація «Двигуни внутрішнього згорання»),

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018


Робоча програма та методичні вказівки з проходження та захисту навчально-ознайомчої практики для студентів І курсу, що навчаються за спеціальністю 133 Галузеве машинобудування (спеціалізація «Двигуни внутрішнього згорання»), усіх форм навчання / Укл.: Слинько В.В. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2018. – 18 с.

 

 
 

 

 

 


Укладач:                                  В.В. Слинько, ст.викл.

 

             

 

Рецензент:                               В.О. Мазін, к.т.н., доцент

 

 

Відповідальний за випуск:      Г.І. Слинько, д.т.н., професор, завідувач кафедри ДВЗ

 

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

«Двигуни внутрішнього згорання»

Протокол № 5 від 16 грудня 2017 р.

 

Рекомендовано до видання

НМК електротехнічного факультету

Протокол №      від               2018 р.

 

 

 


ЗМІСТ

 

Вступ

1 Мета і завдання практики

2 Організація і керівництво навчально-ознайомчої практики

2.1 Організація практики

2.2.Керівництво практикою

2.3 Обов’язки студента

3 Тематика проходження навчально-ознайомчої практики

3.1. Самостійна робота

3.2 Індивідуальне завдання

4 Оформлення та захист звіту про навчально-ознайомчу практику     

Рекомендована література

Додаток А Список зарубіжних компаній для проведення дослідження

Додаток Б Зразок оформлення титульного аркуша звіту з навчально-ознайомчої практики

 

4

4

6

6

7

7

8

8

9

 

9

16

 

17

 

18

 

 

 


ВСТУП

 

Підготовка бакалаврів та магістрів за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» (освітня програма «Двигуни внутрішнього згорання») має за мету поповнення регіонального та місцевого ринку праці висококваліфікованими спеціалістами, які зорієнтовані на виробничу та науково-технічну діяльність на підприємствах, володіють англійською та іншими іноземними мовою та вміють працювати з інформаційними програмними продуктами, оргтехнікою, мають навички та вміння практичної роботи на комп’ютері.

Навчальна практика студентів є невід’ємною частиною навчального процесу по підготовці бакалаврів та магістрів, яка повинна забезпечити закріплення, поглиблення і розширення знань по дисциплінам першого курсу, які засвоєні за попередній період навчання.

 

1 Мета і завдання практики

 

Метою навчально-ознайомчої практики є ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданнями бакалавра по спеціалізації «Двигуни внутрішнього згорання», роллю спеціалістів різних рівнів в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки спеціалістів з ДВЗ. Навчально-ознайомча практика повинна розкривати студентам перспективи розвитку спеціальності та готувати їх до вивчення дисциплін навчального плану.

Завданнями навчальної практики є:

– ознайомити студентів з основними положеннями про організацію вищої освіти в Україні та її особливостями у ЗНТУ, надати стислу інформацію про Болонський процес;

– ознайомити студентів із загальними питаннями Державного стандарту вищої освіти в Україні та організаційно-методичним підґрунтям навчання у ЗНТУ;

– ознайомити з особливостями організації навчальної, науково-дослідницької, самостійної і виховної роботи у ЗНТУ, на відповідному факультеті, на випусковій кафедрі;

– охарактеризувати новітні інноваційні та комп'ютерні технології, методи активізації навчання під час проведення лекційних, семінарських занять, практикумів, поточного та підсумкового контролю знань, державної діагностики якості підготовки студентів;

– визначити місце та роль фахівця з ДВЗ;

– ознайомити студентів зі змістом навчального плану підготовки фахівців, структурою, послідовністю і взаємозв'язком між дисциплінами:

– визначити види, місце, зміст і терміни навчальної, виробничої та переддипломної практик, стажування у забезпеченні ґрунтовних практичних умінь і навичок у підготовці бакалавра;

– ознайомити студентів зі сферою їх майбутньої професійної діяльності, переліком основних типів підприємств, підприємств з виробництва, діагностики і ремонту двигунів внутрішнього згорання та їх складових;

– довести до відома студентів перелік посад, що може обіймати випускник даного про­фесійного спрямування на підприємствах;

–надати студентам стислий огляд змісту освітньо-професійної програми бакалавра відповідного професійного спрямування 133 «Галузеве машинобудування», а також ознайомити з кваліфікаційними вимогами та основними видами і змістом діяльності фахівця з двигунів внутрішнього згорання.

Здійснення пошуку необхідних джерел технічної інформації для виконання розділу індивідуального завдання з використанням ресурсів бібліотечного фонду університету та Інтернету.

Результатом навчально-ознайомчої практики повинні стати: усвідомлення студентами майбутньої сфери діяльності, змісту вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних і професійних знань про особливості технологічних процесів виробництва, діагностики, технічного обслуговування, ремонту двигунів внутрішнього згорання та їх складових частин, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з ДВЗ на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ЗНТУ, сутності навчального плану щодо підготовки зазначених бакалаврів; організації виховної роботи у ЗНТУ, спрямованої на формування національної свідомості та гідності громадянина України, підвищенню рівня загальної культури, створення умов для розвитку особистості.


2 ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЧОЇ ПРАКТИКИ

2.1 Організація практики

 

Навчально-ознайомча практика студентів спеціалізації «Двигуни внутрішнього згорання» ЗНТУ проводиться на першому курсі на кафедрі ДВЗ в лабораторіях кафедри, комп’ютерному класі та на інших підприємствах. Керівник практики організовує проведення практичних занять студентів по наступній тематиці:

– техніка безпеки при проходженні навчальної практики і проведенні екскурсій на підприємствах;

– особливості конструкцій сучасних автомобілів і двигунів;

– сучасний стан автомобільної промисловості в Україні і перспективи її розвитку;

– застосування конструкційних матеріалів при виготовленні автомобілів і двигунів;

– вплив автомобіля на забруднення навколишнього середовища;

– порядок здійснення пошуку необхідних джерел технічної інформації. Студенти отримують навички практичної роботи на комп’ютері, засвоєння прикладних програм із переліку, що будуть використовуватись у професійній діяльності фахівця.

Практика організовується відповідно до етапів, зазначених у таблиці 2.1.

Робота практиканта організовується за встановленим для нього календарним планом, в якому вказуються: види та зміст роботи, кількість днів та дати, які відведені для роботи над самостійними і індивідуальними завданнями.

 

Таблиця 2.1 - Етапи практики

Етапи

Зміст, основні завдання, тривалість

1. Підготовчий

Оформлення на практику (1 день)

2. Ознайомлювальний

Загальне ознайомлення з об’єктом практики (1 день)

3. Основний

Виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи (6 днів)

4. Підсумковий

Оформлення звіту практики. Захист звіту практики (2 дні)

2.2.Керівництво практикою

 

Навчально-ознайомча практика студентів здійснюється під керівництвом та контролем викладача кафедри ДВЗ.

Перед розподілом студентів на практику кафедра ДВЗ проводить установчі збори, де розглядаються питання: мета та завдання практики, її тривалість, обов’язки керівників практики та студентів, вимоги щодо складання звіту з практики, терміни подання звіту, вимоги до публічного захисту результатів проходження практики. На установчих зборах вирішуються також інші організаційні питання.

Керівник практики від кафедри ДВЗ повинен:

– консультувати студентів щодо змісту практики, написанню звітів за результатами виконання робіт;

– перевіряти в ході практики дотримання трудової дисципліни студентів та виконання завдань студентами.

 

2.3 Обов’язки студента

 

Студент повинен:

– з’явитися на практику у встановлений для початку проходження практики термін;

– виконувати існуючі правила внутрішнього трудового розпорядку та норми етики;

– працювати згідно календарного плану, прагнути набути практичні навички роботи за фахом;

– виявляти вихованість, культуру спілкування, зразкову та етичну поведінку, ввічливість, професіоналізм;

– сумлінно виконувати програму практики та індивідуальне завдання.

По закінченню практики подати на кафедру в папці звіт про виконання індивідуального завдання.

 


3 ТЕМАТИКА ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЧОЇ ПРАКТИКИ

3.1. Самостійна робота

 

Таблиця 3.1 – Тематика практики

Назва тем

Зміст теми

Самостійні завдання

1

Історія розвитку ДВЗ

Ознайомлення з класифікацією двигунів

Ознайомлення з класифікацією двигунів (самостійно)

2

Сучасні фахівці-механіки: права, організація праці, функціональні обов’язки, відповідальність

Ознайомлення з основними професіональними вимогами до фахівців-механіків і знайомство з національними професійними організаціями машинобудування

Ознайомлення з обов’язками і відповідальністю фахівця-механіка (самостійно)

3

Інформаційне забезпечення

Загальна характеристика зарубіжних та українських компаній, які виготовляють ДВЗ

Робота з комп’ютерними Інтернет-технологіями: зробити огляд пошукових міжнародних серверів, технічної інформації, що міститься на них, по підприємствах.

4

Охарактеризуйте робочий процес 4-тактного двигуна

Описати, чим відрізняється 4-тактний від 2-тактного двигуна

Знайти наступну інформацію про двох з перерахованих у додатковому списку вітчизняних і зарубіжних компаній: для яких моделей застосовують ДВЗ (див. додаток А)

3.2 Індивідуальне завдання

 

Тема есе: «Портрет сучасного фахівця-механіка».

 

 

4 ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ ЗВІТУ ПРО НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЧУ ПРАКТИКУ

 

Основним підсумковим документом проходження практики студента є звіт. Структура звіту повинна відповідати структурі та змісту завдань робочої програми практики.

У звітах не повинно бути дослівного перепису установчих та інших документів підприємств, по яким знаходиться інформація для проходження практики (статутів, контрактів, технічного опису тощо). Обов’язковою умовою написання звіту високої якості є чітка логіка розкриття змісту завдань, правильність мовностилістичного подання матеріалу.

У звіті має бути відображена загальна характеристика підприємства; форма власності та господарювання, вид діяльності, асортимент готової продукції, актуальність виконуваних завдань з практики по підприємству.

Звіт повинен мати посилання на знайдені джерела (сайти), опис методів пошуку інформації, а також саму знайдену інформацію та висновки з неї. Інформація повинна бути взята з декількох джерел. Якщо джерела на іноземних мовах, тоді необхідно перекласти на російську або українську мову.

Із всієї отриманої інформації зробити висновки так, щоб відповісти на всі поставлені в завданні питання.

Робота має бути надрукована на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210x297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується до тридцяти рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервалу, шрифт – Times New Roman. Текст звіту навчально-ознайомчої практики розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів полів: з лівого боку – 30 мм, з правого – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Титульний лист роботи виконується за установленими в ЗНТУ формою, приведеною в додатку Б.

Заголовки структурних частин звіту навчально-ознайомчої практики «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами жирним шрифтом симетрично до тексту по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка та після останньої цифри, яка позначає нумерацію розділу або підрозділу, не ставиться.

Кожен розділ текстового документа варто починати з нової сторінки. Переноси слів у заголовку не допускаються.

Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі «ВСТУП». Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставлять у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Ілюстрації мають доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках звіту, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рисунок 1.2 – Організація транспортного цеху підприємства» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються безпосередньо під ілюстрацією (приклад наведено на рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Зразок оформлення рисунку

 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Кожна таблиця повинна мати стислу назву, яка відбиватиме її зміст. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті. При цьому слово «таблиця» пишуть у тексті скорочено, наприклад «… у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад, «див. табл. 3.2».

Слово «Таблиця» починають з великої літери і розміщують з абзацу. Далі після тире розміщують назву таблиці. Назву друкують малими літерами (крім першої великої).

Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу (за винятком тих, що розміщені у додатках). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: Наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу). Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою чи поруч або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. Приклад побудови типової структури таблиці із змістовним наповненням наведено в таблиці 4.1.

 У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження табл. 2.3». Замість повного перенесення назви структурних елементів голівки таблиці у такому разі записується строчка із зазначенням порядкових номерів усіх граф таблиці.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2» або у дужках (табл. 1.2).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Перерахування чи елементна (структурна) композиція тексту, за необхідності, може бути наведена усередині пунктів чи підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. При першому рівні перерахування перед кожною позицією варто ставити тире. При другому рівні перерахування – малу літеру українського алфавіту з дужкою.

 

Таблиця 4.1 – Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища організації

Назва фактора прямої дії

Оцінка впливу фактора X, бали

Вага (значимість) фактора для

організації, Qпд

Вплив

фактора, Rпд

1

2

3

4

Постачальники

 

 

 

Споживачі

 

 

 

Державні органи влади

 

 

 

Законодавчі акти

 

 

 

Конкуренти

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 4.1.

1

2

3

4

Громадські організації

 

 

 

 

Приклад:

– споживчий ринок;

– ринок організацій:

а) ринок продукції виробничо-технічного призначення;

б) ринок перепродажів;

в) ринок державних установ.

Перерахування першого рівня пишуть (друкують) малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення спотворити зміст, викладений автором. Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із значенням джерела, а цитований текст із зазначенням джерела і сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки. Наприклад, [32, С. 85].

Список використаних джерел, на які посилаються в роботі, має бути наведено наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути дані посилання у квадратних дужках. Порядкові номери описів у списку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Список джерел вимагає розміщення всіх використаних джерел в алфавітному порядку, за винятком законів України, наказів і постанов уряду, міністерств, які розміщуються на початку списку.

Додатки до звіту мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття роботи:

– реальні документи підприємства;

– рекламні матеріали;

– проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, що розроблені в процесі виконання роботи;

– ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження звіту і розміщуються у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Кожний додаток друкується з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток» і поряд велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «Рисунок Д.1» – перший рисунок Додатка Д; «формула (А.1)» – перша формула Додатка А.

Допускається оформляти додатки на аркушах формату АЗ, А4х3, А4х4, А2 і А1 за ДСТУ 2.301-68. Додатки повинні мати загальну з іншими частинами роботи наскрізну нумерацію сторінок. Усі додатки повинні бути перераховані у змісті роботи з указівкою їхніх номерів і заголовків.

Обсяг звіту не повинен перевищувати 24 сторінок. Звіт разом із додатками повинен бути прошитим.

На першій сторінці проставляється дата закінчення роботи над звітом та підпис студента.

Звіт формується на протязі всього строку проходження практики і повинен бути представлений на кафедру не пізніше 10 днів після закінчення практики. Звіт перевіряється та затверджується керівником практики від кафедри двигунів внутрішнього згорання.

Студент, який не виконав вимог практики, отримав незадовільний відгук з роботи або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється для повторного проходження практики.

Звіт після його перевірки та попередньої позитивної оцінки виноситься на захист. На титульній сторінці викладач проставляє над своїм підписом надпис «Звіт з практики допустити до захисту» та дату рецензування.

 


Таблиця 4.2 – Оцінювання результатів практики

Зміст роботи, що оцінюється

Кількість балів

1. Теоретична підготовка:

– знання предмету

– володіння матеріалом

 

5

5

2. Особисті характеристики:

– дисциплінованість під час проходження практики

– ініціативність

– самостійність

– професійна спрямованість

– іноваційність

5

3. Оцінювання процесу проходження практики:

– збір технічної інформації щодо підприємств в мережі Інтернет

15

4. Оцінювання підготовки звітної інформації:

– оформлення звіту

 

20

5. Своєчасність подачі звіту

20

6. Захист практики:

– доповідь

– презентація

 

15

15

Загальна сума балів

100

 

Практика студента оцінюється диференційованим заліком. Необхідною умовою отримання високої оцінки є самостійне виконання завдання.

Оцінка захисту оформлюється відомістю, проставляється у заліковій книжці студента. Викладач на титульній сторінці звіту проставляє надпис: «Звіт з практики захистив з оцінкою «__» за своїм підписом. Отримання студентом незадовільної оцінки веде за собою повторне її проходження.

 


Таблиця 4.3 – Шкала оцінювання (національна та ECTS)

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90-100

А

відмінно

 

 

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Двигуни внутрішнього згоряння. Серія підручників у 6 т. – Харків: Прапор,  2004.

2. Двигатели внутреннего сгорания: Устройство и работа поршневых и комбинированных двигателей / Под ред. А.С. Орлина, М.Г. Круглова. – М.: Машиностроение, 1980. – 288 с.

3. Транспортні енергетичні установки (традиційні, нетрадиційні та альтернативні), принцип роботи та особливості будови: навч. посіб. / Ю.Ф. Гутаревич, Л.П. Мержиєвська, О.В. Сирота, Д.М. Тріфонов. – К.: НТУ, 2015. – 244 с.

4. Райков И.Я., Рытвинский Г.Н. Конструкция автомобильных и тракторных двигателей. – М.: Высшая школа, 1986. – 352 с.

5. Новоселов А.Л., Нечаев Л.В. История развития двигателей внутреннего сгорания: Учебное пособие. – Барнаул: Алт. политехн. ин-т, 1992. – 32 с.

Додаток А

Список зарубіжних компаній для проведення дослідження

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

США

Японія

Германія

Франція

Англія

Італія

Швеції

Україна

1

Ford

Mitsubishi

Audi

Peugeot Citroën

Aston Martin

Fiat

Volvo

Анто-Рус

2

Chrysler

Toyota

Volkswagen

Renault

Jaguar

Ferrari

Scania

Богдан

3

General Motors

Nissan

BMW

 

Land Rover

Maserati

 

Авто ЗАЗ

4

Tesla

Honda

Daimler-Benz

 

Lotus

Alfa Romeo

 

КрАЗ

5

Mack

Mazda

Opel

 

McLaren

Lamborghini

 

ЛАЗ

6

Kenworth

 

Porsche

 

Rolls-Royce

 

 

Єврокар

Skoda

 

Варіанти індивідуальних завдань складаються з номеру стовпця та номеру рядка.

 


Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркуша звіту з навчально-ознайомчої практики

 

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Машинобудівний інститут

Транспортний факультет

 

 

 

Кафедра двигуни

внутрішнього згорання

 

 

 

 

Звіт з навчально-ознайомчої практики

на тему ____________________

 

 

 

 

Студент групи                                                            П.І.Б.

 

 

Керівник                                                                      П.І.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

2018