Мета: формування у студентів базових теоретичних знань та практичних навичок дослідження електромеханічних перехідних процесів, застосування математичних методів в розрахунках стійкості паралельної роботи електростанцій та енергосистем.

Завдання: глибоке засвоєння студентами знань з причин  виникнення електромеханічних перехідних процесів та їх фізичної природи, вивчення заходів щодо збереження стійкості енергосистем і математичних методів її дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

фізичні основи і закономірності розвитку  перехідних процесів в синхронних та асинхронних електричних машинах;

математичні моделі елементів енергосистеми в розрахунках перехідних процесів, статичної та динамічної характеристики навантаження;

критерії статичної та динамічної стійкості та їх нормування;

технічні засоби по забезпеченню стійкості роботи енергосистем та навантаження.

 

вміти:

розраховувати електромеханічні перехідні процеси, з використанням ЕОМ;

вибирати моделі і методи для оцінки якості перехідних процесів в електроенергетичних системах;

розраховувати запаси стійкості енергетичних систем;

визначати оптимальні заходи для забезпечення стійкості при розрахункових та нормативних збуреннях в електроенергетичній системі.

аналізувати отримані результати та давати їм відповідну фізичну інтерпретацію;

оцінювати до яких похибок можуть призвести ті чи інші  припущення та спрощення.