МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

Кафедра захисту інформації

 

 

СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Методологія наукових досліджень

 

Освітня програма: Безпека інформаційних і комунікаційних систем_____

 

Спеціальність: 125 Кібербезпека__________________________________

 

Галузь знань: 12 Інформаційні технології___________________________

 

Ступінь вищої освіти: Другий (магістерський) рівень _________________

 

 

 

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

захисту інформації

Протокол №____ від _________________ р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Запоріжжя 2020

1.     Загальна інформація

Назва дисципліни

ППО 04. Методологія наукових досліджень, обов’язкова.

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський) рівень

Викладач

Лізунов Сергій Іванович, к.т.н., доцент, доцент.

Контактна інформація викладача

Телефон кафедри 7698491, викладача 7698597,

s.i.lizunov@i.ua

Час і місце проведення навчальної дисципліни

Згідно розкладу занять викладачів кафедри.

https://zp.edu.ua/kafedra-zahistu-informaciyi

Обсяг дисципліни

4 кредити ЄКТС, 120 годин.

 Розподіл годин:

- 4 кредити ЄКТС, 44 години теоретичні та практичні заняття, лекції 30 годин, практичні 14 годин, залік 2 години, самостійна робота 74 години.

Семестр вивчення навчальної дисципліни: 10 семестр.

Вид контролю: залік в кінці 10 семестру.

Консультації

Згідно з графіком консультацій.

https://zp.edu.ua/kafedra-zahistu-informaciyi

2.     Пререквізіти і постреквізіти навчальної дисципліни

Пререквізіти: Спеціальні розділи філософії та психолого-педагогічні основи викладацької діяльності. Сучасні методи математичного моделювання та оптимізації. Основи теорії планування експерименту.

Компетентності:

ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.

Постреквізіти: Моделювання процесів захисту інформації в технічних системах. Переддипломна практика. Дипломування.

3.     Характеристика навчальної дисципліни

Дисципліна «Методологія наукових досліджень» є базовою у підготовці фахівця з інформаційної безпеки.

Перелік загальних и фахових компетентностей, яких набуває студент при вивченні:

ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.

ЗК 4. Здатність до здобування нових знань, накопичення наукових та педагогічних вмінь і навичок та їх застосування в практичних ситуаціях.

ЗК 5.Здатність до виявлення, розуміння  та аналітичного дослідження проблем за професійним спрямуванням.

ЗК 6. Здатність до сприйняття  й спроможність розв’язувати комплексні задачі та практичні проблеми технологій обробки, аналізу,  перетворювання й передавання інформації.

ЗК 7. Здатність використовувати методи фундаментальних  та загально-професійних наук для розв’язання  задач кібербезпеки.

СК 1. Здатність до застосування сучасних інформаційних і технологічних технологій у сфері захисту інформації.

СК 6. Здатність використовувати нормативно-правові, управлінсько-організаційні, математичні, технічні та правові методи, засоби й заходи для реалізації проектних рішень з побудови систем забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки.

СК 7. Здатність організовувати та проводити наукові дослідження, пов’язані із застосуванням математичних та технічних методів для аналізу та дослідження процесів та систем забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки.

4.     Мета вивчення навчальної дисципліни

Формування у студентів навиків в методології наукових досліджень.

5.      Завдання вивчення дисципліни

Основне завдання навчальної дисципліни – формування у студентів системних знань і компетентностей з методології наукових досліджень.

 

6.     Зміст навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Предмет і задачі методології наукового пізнання.

Тема 2. Наукова проблема.

Тема 3. Методи емпіричного дослідження.

Змістовий модуль 2.

Тема 4. Гіпотеза та індуктивні методи дослідження.

Тема 5. Закони та їх роль в науковому дослідженні.

Тема 6. Методи аналізу та побудови теорій.

 

7.     План вивчення навчальної дисципліни

№ тижня

Назва теми

Форми організації навчання

 

Кількість годин

1,2

Тема 1. Предмет і задачі методології наукового пізнання.

лк

4

Історія формування методології наукового пізнання.

пр

2

3-5

Тема 2. Наукова проблема.

лк

6

Вибір та постановка наукових проблем.

пр

2

6,7

Тема 3. Методи емпіричного дослідження.

лк

4

Інтерпретація даних спостереження. Планування та побудова експерименту.

пр

2

Рубіжний контроль.

8,9

Тема 4. Гіпотеза та індуктивні методи дослідження.

лк

4

Гіпотетико-дедуктивний метод дослідження

пр

2

10-12

Тема 5. Закони та їх роль в науковому дослідженні.

лк

6

Емпіричні та теоретичні закони.

пр

2

13-15

Тема 6. Методи аналізу та побудови теорій.

лк

6

Математизація теоретичного знання

пр

4

Рубіжний контроль. Підсумковий семестровий контроль - залік.

 

8.2 Самостійна робота з теорії та практиці дисципліни.

№ тижня

Назва теми

 

Кількість

 годин

Консультації,

годин

1

Тема 1. Аналіз – розчленовування цілісного предмета на складові частини (сторони, ознаки, властивості або відносини) з метою їх всебічного вивчення.

4

0,5

2

Тема 2. Аналогія – прийом пізнання, при якому на основі подібності об'єктів по одним ознакам робиться висновок про їхню подібність по інших.

4

0,5

3

Тема 3. Дедукція – вид умовиводу від загального до частки, коли з маси окремих випадків робиться узагальнений вивід про всю сукупність таких випадків.

4

0,5

4

Тема 4. Індукція – метод дослідження й спосіб міркування, у якому загальний вивід будується на основі окремих посилок.

4

0,5

5

Тема 5. Класифікація – поділ усіх досліджуваних предметів на окремі групи відповідно до якої-небудь важливої для дослідника ознаки.

4

0,5

6

Тема 6. Моделювання – вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення й дослідження його копії (моделі), що заміщає оригінал з певних сторін, що цікавлять пізнання.

4

0,5

7

Тема 7. Спостереження – цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності, у ході якого одержують знання про зовнішні сторони, властивості й відносинах досліджуваних об'єктів.

4

0,5

Підготовка до рубіжного контролю. Рубіжний контроль.

3

1

8-11

Тема 8. Узагальнення – прийом мислення, у результаті якого встановлюються загальні властивості й ознаки об'єктів.

7

0,5

Тема 9. Опис – фіксація засобами природньої або штучної мови відомостей про об'єкти.

7

0,5

12-13

Тема 10. Прогнозування – спеціальне наукове дослідження конкретних перспектив розвитку якого-небудь явища.

7

0,5

Тема 11. Синтез – з'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей або відносин) предмета в єдине ціле.

7

0,5

14-15

Тема 12. Експеримент – апробування, випробування досліджуваних явищ у контрольованих і керованих умовах.

7

0,5

 

 

 

Підготовка до рубіжного контролюю. Рубіжний контроль.

3

1

Підсумковий семестровий контроль - залік.

4

1

8.     Система та критерії оцінювання курсу

Поточний, рубіжний, семестровий контроль (з урахуванням відвідування занять, виконання практичних робіт, тестування при здачі модулів та заліку).

Форма проведення контролю: усна, письмова, комбінована, а також шляхом тестування з використанням програмно-технічних засобів.

9.1 Розподіл балів, які отримують студенти

Рубіжний контроль

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Тема 1-Тема 7

Практичні заняття №1-№7

Сума 1

Тема 8 - Тема 15

Практичні заняття №8-15

Сума 2

40

60

100

40

60

100

Підсумковий семестровий контроль

Бали за змістові модулі

Сума

Бали за семестровий контроль

Сума

Залік

Сума

0.4 (Сума 1+ Сума 2)

80

20

100

 

9.2 Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно 

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

9.     Політика курсу

Викладач пояснює студентам систему організації навчального процесу та правил поведінки студентів на заняттях. Усі завдання, передбачені програмою, мають бути виконані у встановлені терміни. Успішність засвоєння навчального матеріалу визначається числом балів, отриманих при контрольних заходах. Максимальне число балів за змістовий модуль дорівнює 100: 40 балів за результатами тестування з теоретичного матеріалу, 60 балів за виконання 4 практичних робіт. Кожна практична робота оцінюється 15 балами: 5 балів за відповіді на контрольні питання до роботи, 10 балів за виконання і захист роботи. Максимальне число балів підсумкового семестрового контролю дорівнює 100 і складаються: з суми балів змістових модулів, помноженої на коефіцієнт 0,4 - разом 80 балів, і додаткових 20 балів при опитуванні під час заліку. Студенти, які отримали при змістовому модульному контролі менше 60 балів до підсумкового семестрового контролю не допускаються.

Під час навчання студенти зобов'язані дотримуватися академічної доброчесності:

- самостійно виконувати навчальні завдання, завдання поточного та підсумкового контролю;

- дотримуватися норм законодавства про авторське право;

- приймати активну участь у навчальному процесі;

- не запізнюватися на заняття, не пропускати заняття без поважних причин;

- самостійно і своєчасно вивчити матеріал пропущеного заняття;

- давати достовірну інформацію про результати власної навчальної  діяльності.

- бути терпимим і доброзичливим до однокурсників та викладачів.

Інформаційні ресурси:

https://zp.edu.ua

http://library.zp.edu.ua:8081/lib2web/DocSearchForm

http://e-library.zp.edu.ua

https://zp.edu.ua/kafedra-zahistu-informaciyi