Виробнича (перекладацька ) практика

1. ОПИС ВИРОБНИЧОЇ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ) ПРАКТИКИ

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальной дисципліни

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

 

Кількість кредитів 4,5

Галузь знань

03 Гуманітарні науки

 

Нормативна

 Спеціальність:

035 Філологія

Загальна

кількість годин135

Спеціалізація: 0305.041 Германські мови та літератури (переклад включно), основна – англійська

Освітня програма: Переклад (англійська мова)

Рік підготовки 3                

Семестр  6                           

 

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:            перший (бакалавр)

Самостійна робота

135              год.

Індивідуальна робота

 год.

Вид контролю

залік

 

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ) ПРАКТИКИ

 

У процесі проходження практики студент вивчає комплекс питань, що постають перед перекладачем при роботі на виробництві, вчиться вирішувати ці питання за допомогою керівника практики та самостійно, набуваючи відповідних  навичок.

Основна мета практики: поглиблення і зміцненні знань, набутих у процесі навчання, розвиток навичок перекладу і розв’язання прикладних завдань, набуття досвіду роботи з конкретним типом документації, підготовка до самостійної роботи на посаді бакалавра з філології., перекладача науково-технічної та ділової літератури.

Підставою для проведення практики студентів є:

– Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міносвіти України від 08.04.1993р. № 93;

– Методичні рекомендації щодо складання програм практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджені наказом Міносвіти України від 14.02.1996 р. № 31-5/97.

– Положення про проведення практики студентів Запорізького національного технічного університету, затверджене наказом ректора ЗНТУ від 04.12.2013р. № 420.

Комплексний характер виробничої (перекладацької) практики сприяє поглибленому вивченню напрямків перекладацької діяльності на підприємстві за умови, що студент послідовно ознайомлюється з організацією роботи спеціалістів з перекладу, знайомиться з термінологічною лексикою,  вчиться розпізнавати основні труднощі, що виникають при роботі, та визначає способи їх  самостійного подолання.

 

Під час проходження практики  студент має набути   наступних компетентностей:

 

 

  • Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі філології;

 

  • Загальна компетентність:
  • здатність до абстрактного мислення; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
  • здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями;
  • здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації; здатність генерувати нові ідеї; здатність приймати обґрунтовані рішення; навички використання інформаційних та комунікаційних технологій;
  • визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань;
  • навички здійснення безпечної діяльності.
  • Фахові компетентності:
  • компетентність з надання послуги перекладу;
  • мовна компетентність(знання граматичних, лексичних, структурних, графічних особливостей мови тексту оригіналу та перекладу;
  • міжкультурна компетентність (розуміння соціолінгвістичного та текстового виміру; формування тексту перекладу згідно з жанровими стандартами);
  • інформаційна компетентність(використання баз пошуку інформації та електронних ресурсів); технологічна компетентність( редагування, створення файлів, інтеграція технічних засобів у процес перекладу).

 

 

3. ЗМІСТ І ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

 

ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДПРИЄМСТВОМ. Історія створення і розвитку підприємства; типи виробництва на підприємстві; основні технологічні процеси і загальний технологічний рівень виробництва; перспективи розвитку підприємства. Знайомство зі структурою та специфікою роботи перекладацьких підрозділів підприємства (перекладацьких бюро).

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОБ’ЄКТАМИ ПЕРЕКЛАДУ: технічна документація (специфікація, стандарти, технічний протокол, технічні умови, патенти); економічна документація (пропозиція, контракт, запит, угода, зобов’язання, гарантії, ліцензії, акредитив, вексель, коносамент, фінансові звіти); матеріали науково-технічних та науково-популярних видань (статті, рекламні тексти).

 

НАДАННЯ ПЕРЕЛІКУ ДОКУМЕНТІВ, які були безпосередніми об’єктами перекладу під час проходження практики, зазначаючи їх об’єм (кількість знаків).

 

ПЕРЕКЛАД СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕКСТІВ. Переклад 5-7 текстів з тематики підприємства. Переклад повинен бути представлений у роздрукованому та електронному вигляді та надаватись разом із текстом оригіналу (чи його копією).

 

СКЛАДАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА. Термінологічний словник представляє собою перелік термінів, використаних у текстах, що підлягали перекладу під час практики. Кількість термінів у словнику повинна дорівнювати 150-200 знаків. Словник надається у роздрукованому та електронному вигляді.

 

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ. Аналіз перекладів, звертаючи увагу на лексико-семантичні, граматичні та стилістичні особливості текстів перекладу. Надання пояснень щодо використаних при перекладі лексичних та граматичних трансформацій з огляду на зазначені особливості.