Дисципліна є засадничою для будь-якої філологічної освіти в цілому та для германського мовознавства зокрема. Вона закладає фундамент для опанування всіма іншими дисциплінами – як практичного (основа та друга іноземні мови), так і теоретичного порядку(вищеназвані дисципліни)
Компетентності, яких
набуває студент при вивченні. Загальні компетентності: розширення свого філологічного
кругозору, аналітичне ставлення до дійсності, вироблення належного мовленнєвого
стилю освіченої людини, філософське розуміння законів природи і суспільства.
Фахові компетентності: формування знань про знакову (семіотичну) природу мови;
про співвідношення мови і мислення, мови і суспільства, про системно-ієрархічну
організацію та співвідношення мови і мовлення, про рівні мовної системи, їх
одиниці та їх взаємодію; про внутрішні та зовнішні фактори мовного розвитку,
основи типологічної та генеалогічної класифікації мов, а також про розселення германців
в Європі та їх роль в епоху великого переселення народів; про роль готської мови
у становленні та розвитку германських мов; про характерні риси фонетичної та
граматичної (під)системи гер. мов у спільно-, давньогерманський та сучасний
періоди їх розвитку; про загальні та особливі закономірності розвитку системи
герм. мов.
Нормативний курс "Вступ до загального та германського мовознавства" належить до тих лінгвістичних дисциплін, які закладають основи підготовки філологів-перекладачів. Він структурується двома змістовими модулями: 1) "Вступ до загального мовознавства" і 2) "Вступ до германського мовознавства" У першому модулі розглядаються такі проблеми, як мовознавство і мови світу, походження і розвиток мов, знакова природа мови та її функції, система і структура мови, фонетична, морфологічна, лексична і синтаксична (під)системи мови тощо. У другому модулі концептуально важливими є такі ключові феномени: основні відомості з історії стародавніх германців, історія германської писемності. пам’ятки давньогерманських мов, система їх вокалізму і консонантизму; синтаксис, словотвір і лексичний склад давньогерманських мов, сучасні германські мови на політичній карті світу тощо.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
План вивчення дисципліни |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ тижня |
Назва теми |
Форми організації навчання |
К-сть годин |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. |
Мовознавство і мови світу. |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. |
Походження і розвиток мови |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. |
Знакова природа мови та її функції |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. |
Письмо, графіка і орфографія |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. |
Фонетична (під)система мови |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6. |
Лексико-семантична (під)система мови |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7. |
Морфологічна і синтаксична (під)системи мови |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8. |
Основні відомості з історії стародавніх германців |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. |
Давньогерманські племена та становлення державності |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. |
Історія германської писемності. Пам’ятки двг мов. |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11. |
Система вокалізму і консонантизму двг. мов |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12. |
Синтаксис, словотвір і лексичний склад двг. мов |
практ. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13. |
Основні риси граматичного ладу двг мов |
лекц. |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14. |
Сучасні германські мови на політичній карті світу |
практ. |
2
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Самостійна робота |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рубіжний контроль: за весь період вивчення навчальної дисципліни студент має виконати 2 (дві) модульних контрольних роботи (за окремим планом) Інші види котролю: Поточний контроль: опитування на семінарських заняттях Підготовка реферату Рубіжний контроль: 2 модульні роботи (за окремими критеріями) Підсумковий контроль: екзамен Оцінювання відповідей – за 100-бальною шкалою (ECTS)
|