Вступ до загального та германського мовознавства

Дисципліна є засадничою для будь-якої філологічної освіти в цілому та для германського мовознавства зокрема. Вона закладає фундамент для опанування всіма іншими дисциплінами – як практичного (основа та друга іноземні мови), так і теоретичного порядку(вищеназвані дисципліни)

Компетентності, яких набуває студент при вивченні. Загальні компетентності: розширення свого філологічного кругозору, аналітичне ставлення до дійсності, вироблення належного мовленнєвого стилю освіченої людини, філософське розуміння законів природи і суспільства. Фахові компетентності: формування знань про знакову (семіотичну) природу мови; про співвідношення мови і мислення, мови і суспільства, про системно-ієрархічну організацію та співвідношення мови і мовлення, про рівні мовної системи, їх одиниці та їх взаємодію; про внутрішні та зовнішні фактори мовного розвитку, основи типологічної та генеалогічної класифікації мов, а також про розселення германців в Європі та їх роль в епоху великого переселення народів; про роль готської мови у становленні та розвитку германських мов; про характерні риси фонетичної та граматичної (під)системи гер. мов у спільно-, давньогерманський та сучасний періоди їх розвитку; про загальні та особливі закономірності розвитку системи герм. мов.

Нормативний курс "Вступ до загального та германського мовознавства" належить до тих лінгвістичних дисциплін, які закладають основи підготовки філологів-пере­кладачів. Він структурується двома змістовими модулями: 1) "Вступ до загального мовознавства" і 2) "Вступ до германського мовознавства" У першому модулі розглядаються такі проблеми, як мовознавство і мови світу, походження і розвиток мов, знакова природа мови та її функції, система і структура мови, фонетична, морфологічна, лексична і синтаксична (під)системи мови тощо. У другому модулі концептуально важливими є такі ключові феномени: основні відомості з історії стародавніх германців, історія германської писемності. пам’ятки давньогерманських мов, система їх вокалізму і консонантизму; синтаксис, словотвір і лексичний склад давньогерманських мов, сучасні германські мови на політичній карті світу тощо.

 

План вивчення дисципліни

№ тижня

 

Назва теми

Форми орга­нізації на­вчання

К-сть годин

1.

Мовознавство і мови світу.

лекц.

2

2.

Походження і розвиток мови

практ.

2

3.

Знакова природа мови та її функції

лекц.

2

4.

Письмо, графіка і орфографія

практ.

2

5.

Фонетична (під)система мови

лекц.

2

6.

Лексико-семантична (під)система мови

практ.

2

7.

Морфологічна і синтаксична (під)системи мови

лекц.

2

8.

Основні відомості з історії стародавніх германців

практ.

2

9.

Давньогерманські племена та становлення державності

лекц.

2

10.

Історія германської писемності. Пам’ятки двг мов.

практ.

2

11.

Система вокалізму і консонантизму двг. мов

лекц.

2

12.

Синтаксис, словотвір і лексичний склад двг. мов

практ.

2

13.

Основні риси граматичного ладу двг мов

лекц.

2

14.

Сучасні германські мови на політичній карті світу

практ.

2

 

   Самостійна робота

 

№

Назва теми

Годин

1

Місце мовознавства в системі гуманітарних наук. Методи дослідження мови

2

2

Природа, сутність і функції мови. Мова і суспільство. Мова і мовлення.

2

3

Теорії походження мов світу. Ностратична теорія.

2

4

Фізичний і фізіологічний аспекти у вивченні мови. Живі та історичні фонетичні процеси. Фонетичні закони.

6

5

Лексикологія. Розділи лексикології. Історичні зміни словникового складу мови.

6

6

Способи вираження граматичних значень (аналітичні, синтетичні). Критерії виділення частин мови.

6

7

Міфологія, уявлення про світоустрій та вірування стародавніх германців.

6

8

Порівняльно-історичний метод. Ареальна лінгвістика, ізоглоси. Субстрат, суперстрат, адстрат. Екстра та інтра­лінгвальні фактори розвитку мови. Проблема прамови. Індоєвропейська мова та індоєвропейці.

8

9

Історія германської писемності: рунічне письмо, готське (вульфіліанське) письмо, поширення і роль латинського алфавіту в історії германської писемності

6

10

Основні етапи розвитку германських мов: племінні діалекти, мови народностей, національні мови. Нації та національні мови. Поняття етносу.

6

11

Словотвір у давньогерманських мовах

4

12

Лексичний склад давньогерманських мов

6

 

Рубіжний контроль: за весь період вивчення навчальної дисципліни студент має виконати 2 (дві) модульних контрольних роботи (за окремим планом)

 Інші види котролю: 

Поточний контроль: опитування на семінарських заняттях

Підготовка реферату

Рубіжний контроль: 2 модульні роботи (за окремими критеріями)

Підсумковий контроль: екзамен

Оцінювання відповідей – за 100-бальною шкалою (ECTS)