Твердотільне моделювання і основи інженерних розрахунків

Мета дисципліни – «Твердотільне моделювання та основи інженерних розрахунків» – інженерна дисципліна, мета якої навчити фахівців з спеціальності 131 «Прикладна механыка» теоретичним та практичним основам чисельних методів розрахунків деталей машин, зокрема газотурбінних двигунів (ГТД), за допомогою програмного пакету ANSYS.

 

Завдання вивчення дисципліни. Загальним завданням курсу є підготовка висококваліфікованих фахівців, добре володіючих на сучасному рівні теоретичними основами і методами вирішення та забезпечення міцностної надійності елементів конструкцій деталей машин та основами розрахунку на міцність методом кінцевих елементів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати загальні компетентності: здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність виявляти ініціативу, креативність та підприємливість при розробці проектів; здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових та складних ідей; здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; здатність працювати автономно та в команді; фахові компетентності: здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій в галузі механічної інженерії та характеризується невизначеністю умов і вимог; здатність моделювати процеси формоутворення поверхонь деталей та заготовок, використовуючи набуті знання та методи математичного моделювання із застосуванням комп’ютерних технологій та програмного забезпечення; здатність удосконалювати існуючі методи досліджень, моделі, алгоритми, процедури; здатність, використовуючи знання форм і методів наукового пізнання, застосовувати їх у галузі механічної інженерії; здатність прогнозувати зміни в технологіях формоутворення деталей та заготовок, використовуючи патентні дослідження, рекомендації і стандарти, світову наукову та технічну літературу; очікувані програмні результати навчання: виконання розрахунків на міцність типових деталей машин (валів, дисків, зубчастих коліс тощо) та деталей ГТД (наприклад, лопаток, лопатевих дисків) методом кінцевих елементів з урахуванням термічного навантаження.