Мета: засвоєння загальних основ та конкретних форм дії об'єктивних законів розвитку суспільства і ролі людського фактору в процесі їх реалізації, формування системи суспільно-політичних знань у майбутніх спеціалістів, сучасного політичного мислення; розвиток  умінням визначати та аналізувати політичні закономірності і тенденції. Логіка і структура курсу дають можливість студентам засвоїти необхідний обсяг науково-теоретичних знань, що обумовить цілісне сприйняття процесу функціонування сучасного постіндустріального суспільства і набуття норм свідомої суспільно-політичної поведінки.

Завдання:

ознайомити студентів:

-з змістом історії світової цивілізації : простежити становлення і розвиток понять «культура» і «цивілізація»;

- з основними методами дослідження цивілізацій;

загальними закономірностями і різноманіттям шляхів розвитку цивілізацій;

-з  історичним місце України  у світовому людському співтоваристві;

-з історичним розвитком культури та цивілізації, виходячи з принципів цивілізаційного підходу на основі домінуючих в тій чи іншій культурі цінностей та політичних течій, значень і смислів, що визначають її історико-культурне своєрідність та сформувати політичний погляд, як невід'ємну частину професійного світогляду.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- закономірності і етапи світового цивілізаційного процесу, основні

історичні типи цивілізацій, своєрідність різних культур і характер їх

взаємодії в рамках сучасного цивілізаційного процесу;

- проблеми єдності і різноманіття цивілізацій;

- особливості культурно - історичного шляху України, її роль у світовому суспільстві;

- основні поняття та категорії, закономірності розвитку природи, суспільства і політичного  мислення.

вміти:

- орієнтуватися у світовому історичному процесі, аналізувати процеси і

явища, що відбуваються в суспільстві;

- описати своєрідність історичних етапів розвитку культури і цивілізації через їх вираження в картині світу, системі цінностей і художньо-стильові особливості культури;

- застосувати навички цілісного підходу до аналізу політичних проблем сучасного суспільства та культурне мислення в плані переходу від емпіричних фактів епохи до їх смисловому аналізу.